У новій рубриці «Ми з України» щоденного дайджесту «Все буде добре» ви познайомитесь з мамою двох діток. Марія розповіла зворушливу історію про воїна ЗСУ, який врятував її 5-річну доньку під час обстрілів. Після цього військовий Владислав став для маленької Анюти рідним і підтримує зв’язок з новою сім’єю. Читайте неймовірну історію порятунку, яка об’єднала людей, просто зараз на сайті STB.UA.
Військовослужбовець із позивним «Мухомор» прикрив своїм тілом та врятував п’ятирічну дівчинку. Сталося це під час обстрілу російськими окупантами міста Оріхів.
Марія, мати врятованої дівчинки, розповідає, коли почався обстріл в Оріхові, стояли в черзі за гуманітарною допомогою. Пощастило, що поруч у цей час проходив військовий.
«Я зі старшою донькою стояла в школі в черзі по гумдопомогу. Молодша гуляла біля школи. Ми почули багато криків і люди почали кричати: “Швидко забігайте всередину!” Почалися вибухи, просто кошмар! Я побачила, як якийсь хлопець забрав мою Анютку, впав з нею на підлогу і закрив її від вибухів. В тому місці, де гуляла Анічка, ранили волонтера, і, на жаль, він не вижив…», – розповідає мама.
Подія відбулась 10-го травня. По припиненню обстрілу жінка разом із дітьми побігла додому. «Мухомор» же вирішив їх відшукати та звернувся до місцевої влади, яка розмістила пост у соцмережах із проханням допомогти у пошуках сім’ї.
«Коли ми почули про те, що наш рятівник нас шукає, плакали всі! І чоловік плакав, і я! За душу взяло! Ми його повинні були шукати, а не навпаки! Для мене він став як рідний брат», — каже Марія.
Військовий розповідає, хотів переконатися, що із дівчинкою все добре. Перед зустріччю дуже хвилювався. 5-річна Аня подарувала своєму рятувальнику малюнок з подякою, він їй – білого ведмедика. Зізнається, знайти саме таку іграшку у прифронтовій області виявилося надскладною задачею.
За словами пані Марії, донька зараз не розстається зі своєю новою іграшкою: «Вона тепер в нас зайнята, в неї є кого годувати, спати вкладати, з ким мультики дивитись».
Рідні маленької Ані та «Мухомор» кажуть: спілкуватимуться й надалі: «Тепер наш захисник і ми – завжди на зв’язку. Ми за нього молимось, спілкуємося з ним. Не було такого дня, щоб ми про нього не думали».
У військового, який врятував 5-річну Анюту, зараз єдина мрія – аби його діти не воювали і не бачили жахів війни.
«Ми – на своїй землі. Дуже хочемо, щоб наші діти не воювали, як ми. Аби було тихо і спокійно», — коментує військовий.
Більше на тему: Ми з України: Акушерка з Маріуполя півтора місяці приймала пологи під бомбардуваннями