В новій рубриці «Ми з України» щоденного дайджесту «Все буде добре» ми поговорили з Костянтином Кястутисовичом. Чоловік три роки тому переїхав до України з Казахстану. За такий короткий час Україна стала для нього рідною домівкою. А коли розпочалася повномасштабна війна, Костя твердо вирішив залишитися та допомагати людям з евакуацією та гуманітарним забезпеченням.
Три роки тому Костянтин отримав політичний притулок в Україні. Зараз рятує українських дітей, ризикуючи власним життям. Його власний будинок розташований у Бучі, яке оборонялося від російських військ на підступах до Києва. Після тривалих ворожих обстрілів, у місті залишилося десятки пошкоджених будинків.
«Коли мені було важко, то Україна дала мені захист. Україна стала для мене рідною. До цього я говорив, що люблю Україну, але я тут не народився. Зараз, мабуть, скажу сміливо, що я тут народився. Тому що за останні місяці я дійсно міг померти, але Бог захистив мене, і я “народився” в Україні», – зізнався чоловік.
Він розповів, що до бойових дій у Бучі, прихистив у себе родину з Гостомеля, яка також потрапила під обстріли російських окупантів. Наразі чоловік тимчасово проживає у людини, яку знає не так давно. Той віддав свою кімнату, а сам переїхав на кухню.
Щоденно до Кості звертаються друзі та зовсім не знайомі люди, щоб вивезти когось із небезпеки. Ризикуючи власним життям, він сідає за кермо машини, яку безкоштовно надала одна з компаній, та їде рятувати українців від окупації.
Українці – не росіяни. Це різні народи, повірте мені!
Саме українці врятували Костю та його помічників від полону.
«Люди, яким ми привозили їжу, які стали між нами та орками, — жителі Ворзелю. Вони сказали, що це наші ангели, і ми їх не віддамо. Вам доведеться вбити нас. Це був дуже серйозний момент в моєму житті! Я пишаюся тим, що зараз – в Україні! Пишаюся тим, що можу бути поруч з таким сильним і прекрасним народом! З цією великою нацією!»
Більше на тему: Ми з України: Акушерка з Маріуполя півтора місяці приймала пологи під бомбардуваннями