Росіяни більше трьох місяців по-звірячому стирають в порох артилерією та авіаційними обстрілами українських міста, знищують цивільних. Сотні українців вважаються безвісти зниклими через це. У новій рубриці щоденного дайджесту «Все буде добре» — «Допомога психолога» — Світлана Арефнія пояснює, як жити, якщо близька людина зникла безвісти.
Чоловік авторки питання був із нею в укритті, коли 11 березня повідомили, що ракета влучила в їхній будинок та спричинила пожежу. Він без документів із вогнегасником пішов гасити пожежу. Лише наступного дня жінка під обстрілами пішла його шукати. Сусіди повідомили, що чоловік побіг кликати пожежників та не повернувся. Жінка розуміє, що він, скоріше за все, загинув, проте вона не бачила його тіла. То як жити з невідомістю ― чи жива близька людина?
Як жити, якщо близька людина зникла безвісти
- Не уникайте розмов у родині про зниклу людину.
Тема зникнення не повинна бути табу в сім’ї. Таємничість не дає проживати горе. Важливо говорити відкрито про зникнення ― версії, що може бути, як, де і кому шукати зниклого.
- Визначте терміни пошуку.
Спілкування та обговорення з родичами буде знімати градус напруги.
- Складіть план пошуку.
Зафіксуйте, що ви вже зробили, що можете зробити і що ні.
- Знайдіть людей, які також розшукують своїх близьких, і спілкуйтеся з ними.
Важливо знаходити інших людей, які теж шукають рідних. Ви побачите, що ви не одна така і є ще інші емоції.
- Приділяйте пошукам 2-3 години на день.
- Обов’язково переключайтеся на своє особисте життя.
Помічайте інших близьких людей, які потребують вашої допомоги та уваги. Якщо ви не будете помічати своє життя, моноідея стане поступово нав’язливою й почне руйнувати життя.
- Зберігайте свою психіку ― це дасть вам сили для пошуку.
Для того, щоб здійснювати пошуки, забезпечувати себе та допомагати близьким, вам потрібні сили.
- Прийміть факт загибелі зниклої людини ― це дозволить вам продовжувати життя далі.
Можливо, через якийсь час відбудеться прийняття того, що людина, яку ви шукаєте, померла. Якщо цього не буде, то у вас проявиться агресія, яка стане аутоагресією: ви будете звинувачувати себе, шукати свої помилки в минулому. І це може призвести до захворювання, в тому числі аутоімунного, яке знищить тіло.
Прийняття того, що людина померла, ― це не зрада, не відчуття провини. Ви завершите процес всередині себе й відпустите ― це таке завершення гештальту, що дозволить вам продовжити життя далі. Якщо через багато років ця людина повернеться ― це вже буде інша особистість, стосунки і життя, оскільки багато подій буде пережито без неї.
Потрібна допомога психолога під час війни? Пиши у спеціальний чатбот у телеграмі @STB_dopomoha_psykholoha_bot і ставай героєм рубрики «Все буде добре».
Читайте нас також у Viber і Telegram СТБ.