Фіналістка конкурсу народних умільців розповіла про свою знахідку – запікання прикрас в духовці!
Нещодавно вся країна дізналася імена чотирьох фіналістів конкурсу «Народний умілець» від Ольги Волкової, які вразили наших експертів своїми оригінальними та креативними ідеями. В однієї з них – рукодільниці Катерини Титової, ми вирішили дізнатися, як же у неї виникла ідея випікати прикраси зі скла, а також про її майстер-класах та першому досліді на знімальний майданчику.
Катя, розкажіть, будь ласка, ваша професія пов’язана з рукоділлям?
За першою освітою я психолог, а за другою – ювелір-монтувальник. Останні ж 5 років займаюся ювелірною справою.
У конкурсі народних умільців ви робили прикраси з гранульованого акрилового скла. Чому ви обрали саме такий вид хендмейда?
Створенням прикрас зі скла займаються дуже рідко. Його найчастіше застосовують для декору кераміки, а як самостійний елемент скло ніхто не використовує. А моєю знахідкою якраз стали прикраси. Я знаходила майстер-класи з випікання скла, але мені страшенно не сподобалися ті аксесуари, які вийшли в результаті – вони були схожі на кольорові шмарклі (сміється). Саме після цього я вирішила розвити цей вид майстерності, впродовж 2 місяців я вивчала матеріал, багато експериментувала, оскільки не знайшла жодної інформації про його властивості. Методом проб і помилок я визначила, що різні кольори запікаються по-різному, дізналася, як скло взаємодіє з папером, різноманітними блискітками та іншими матеріалами. За цей час я стільки зробила відкриттів, що можна цілу книгу цьому присвятити!
Так чому б і ні? У вас вже є в планах написання книг про цей унікальний вид ювелірної справи?
Поки що я зупинилася на створенні свого сайту. Там я продаю свої прикраси жителям країн пострадянського простору. Надалі планую переміститися на європейський ринок. А написання книги поки відкладу на потім.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Саморобні прикраси. Підбірка відеоуроків від Ольги Волкової.
А крім сайту якось популярізуете свою творчість?
Проводжу майстер-класи. Я пообіцяла Олі Волковій влаштувати майстер-клас для дітей з виготовлення великодніх іграшок. Я намагаюся створювати різноманітні конструкції, тому, крім біжутерії, я впікаю скло і в іграшки, і гребені, брошки – даю повну волю фантазії. І мені цікаво проводити майстер-клас не в якості навчання, а в якості розваги. Скло у використанні просте: дитина самостійно може засипати гранули в конструкцію, запакувати, а я їх вже обточую, прикріплюю мотузочку і вуаля! Іграшка готова!
В гостях у Надійки ви розповідали про те, що ваш син також намагається долучитися до вашої творчості. Ви ще не прищепили йому тяги до створення прикрас?
Моєму синові Макарові 3 роки, тому в такому маленькому віці поки складно виконувати таку клопітку роботу, як випікання скла, адже він навіть не може всидіти на місці. Більший інтерес у нього викликають гри з уже готовими іграшками, а особливо йому подобається розкидати їх по квартирі (сміється). Але коли виросте, я сподіваюся, буде випікати разом зі мною.
А що сподвигло вас взяти участь у конкурсі «Народний умілець»?
Взагалі в конкурсі хотіла взяти участь моя подруга, яка робить з полімерної глини шалено красиві квіткові прикраси – дуже тонка робота! Але вона, на жаль, не пройшла за віком, оскільки їй ще немає 18 років. І вона порадила мене. Після цього зі мною зв’язалися і пішло-поїхало.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Дизайнерське прикраса в етно-стилі своїми рукам.
Створюєте ви ще якісь вироби?
Я – взагалі рукодільна людина, такий запущений випадок. У мене це прагнення до виробам прищепилося ще в дитинстві, коли багато чого хотілося, але не було можливості купити. І коли я ходила до подружок в гості, бачила, що у них є будиночки для ляльок, я вирішила, що зможу його зробити сама. Після цього почала створювати меблі для будиночка, одяг для барбі, полиці для книг… І все це в підсумку перейшло в мою підліткове та доросле життя. У мене щоліта, наприклад, були нові, як зараз модно говорити, проапгрейдені джинси: я їх обрізала до стану капрі, на одній штанині малювала сонце, на іншій – місяць. І джинси, і туфлі, і сумки обшивала стрічками. Загалом, я завжди горіла бажанням щось постійне доповнювати, покращувати, перетворювати. І зараз я постійно в’яжу, роблю декупаж, декорую речі. А якщо я півдня нічого не роблю, значить зі мною щось не так.
А що з останнього майстрували, якщо не враховувати біжутерію зі скла?
Нещодавно купила собі рюкзак, знайшла ескіз і зрозуміла, що мені просто необхідно його розписати, адже звичайний чорний рюкзак – це нецікаво, треба щоб він був якийсь «хитрий» (сміється).
Як ви тепер себе почуваєте в статусі народного експерта?
Я досі перебуваю в дивному стані. Мені завжди хотілося подивитися зсередини на знімальний процес. Я дійсно захоплююся командою програми «Все буде добре», адже це така складна і оперативна робота. Для мене це був стрес і адреналін! А взагалі те, що я стала фіналістом конкурсу «Народний умілець» для мене дуже цінний досвід і можливість показати ще більшій кількості людей, що я можу і вмію.
