Як стати хорошим опікуном дитині?
«Детектор брехні» в останньому випуску торкнувся вкрай не легку тему про опіку над дітьми. Журналісти сайту STB.UA вирішили поцікавитися у психолога проекту Оксани Ероховіч, як стати дійсно хорошим опікуном, люблячим батьком для дитини, над якою береш опіку.
Які питання повинен поставити перед собою людина, яка вирішила взяти опіку над дитиною? Як зрозуміти, що людина готова до такого рішучого кроку?
Якщо у цієї людини є сім’я, то дуже важливо, щоб це було одностайне рішення всіх членів семи. Всі повинні хотіти і розуміти, що з’явиться новий член родини. Людина, що бере опіку повинна усвідомлювати, що йдеться про величезну відповідальність. Неминучі труднощі, пов’язані не тільки з налагодженням відносин з дитиною, а й з державою, з опікунською радою.
До яких труднощів з боку відносин з дитиною потрібно бути готовим?
Якщо ситуація, складається так, як у героя проекту, то дітям, безумовно, потрібно допомогти пережити цю трагічну втрату. Дуже добре, що діти залишилися разом. Це сприяє якнайшвидшому відновленню, легше впоратись з горем.
Крім цього, потрібно розуміти, що дитина буде боятися, що його знову кинуть. Вже є установка, що її можуть зрадити або віддати. Адже один раз, він вже залишився сам. Цей страх підсвідомий. І дійсно дуже важко налагодити довірчі стосунки з дитиною в таких ситуаціях, за його довіру потрібно поборотися. Дорослий повинен розуміти, цей час і праця. Це може бути рік і два. Дитина буде підсвідомо перевіряти, чи не кинуть чи його, для того, щоб переконається в зворотному. Іноді батьки звертаються до психологів, саме з проблемою, коли в дитячому будинку – це слухняна дитина, а потрапивши в сім’ю, картина повністю змінюється. Діти можуть спеціально провокувати конфліктні ситуації. Часто саме страх, що їх віддадуть, диктує таку поведінку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Холодна війна між мачухою та падчеркою призвела до розвалу сім’ї
Як бути в таких ситуаціях, як допомогти дитині зрозуміти, що так не станеться?
Взагалі, загальний посил повинен говорити про те, що тобі ми раді, тебе люблять і нікому не віддадуть. Однак, слів мало. Потрібно це показати, щоб слова підтверджувалися справами. Такі діти, вони набагато більш уразливі, вимагають більше розуміння, уваги. Приміром, за своїми словами і емоційним посилом потрібно стежити. Наприклад, на словах дитині кажуть, що люблять, а потім можлива елементарна ситуація, коли йому кажуть: відійди, або не заважай. А він це сприймає надто критично. Їм дійсно потрібно доводити любов.
Як допомогти адаптуватися в новій родині?
Усиновлена дитина потрапляє в сім’ю, в якої вже є правила. Важливо йому пояснити, куди він потрапив, яке його місце в цій сім’ї. Які правила в цій сім’ї. Що прийнято, а що ні. Що можна, а чого не можна. Позначити межі. Дитина дійсно повинен адаптуватися і на це потрібен час.
Як зрозуміти, що дитина вже адаптувався і йому комфортно?
Більш вільно поводиться. Більше спілкується, довірять відверті речі про себе. Дає свої речі, бере щось. Це, повірте, завжди видно. Починає жити життям цієї родини. Проявляє ініціативу, говорить про бажаннях, перевагах, і навпаки, про те, що йому не подобається.