Інна Галинова: «У віці до семи років я заздалегідь знала про деякі події, які стануться в моєму житті»

Інно, розкажіть, будь ласка, чому Ви вирішили взяти участь в
третій
«Битві екстрасенсів»?

Цікаво стало. Про вашу
«Битву екстрасенсів» я дізналася зі статті, яка мені випадково
потрапила до рук. У Білорусії як такої реклами про «Битву» не було.
Того дня я приїхала з Москви і вирішила просто з’їздити і поглянути, що
тут відбуватиметься. Навіть не брати участь в кастингу, а просто
поглянути. Коли приїхали, нікого не було і нам запропонували взяти
участь в кастингу. Цікавість узяла верх.

А чи стежили Ви за розвитком подій перших двох сезонів
«Битви екстрасенсів»?

Ні, українські передачі такого характеру я не бачила взагалі. Знайома
була з деякими серіями російської «Битви».

Як ви оціните свою участь у програмі – як набуття досвіду, або
як те, чого краще було б не робити?

З точки зору здібностей – плюс, з точки зору всього іншого, напевно,
мінус. Я не думала, що на це піде стільки сил і часу. А час для мене –
це гроші.

Під час участі в проекті, що здалося вам
найскладнішим?

Відверто кажучи, для мене досить складно знаходиться у колі одних і тих
же людей тривалий час. Важко було і те, що я знаходилася поза сім’єю і
не вдома.

Тоді постає питання про те, чи спілкувалися Ви з іншими
екстрасенсами. Якщо так, вам щось дало це спілкування?

Так, спілкувалася. І я більше нового дізналася про себе.

Інна, розкажіть нам, як вас готують до конкурсів, або кожного
разу нове завдання для вас це сюрприз?

Це завжди сюрприз. Ніколи заздалегідь нічого не говорять. Про завдання
ми дізнаємося вже безпосередньо перед конкурсом. Як правило, не всім
разом оголошують, а кожному особисто перед входом у залу.

Напевно, конкурси навіть нескладні дуже
вимотують..

Конкурси – ні. Вимотує очікування. Може бути сам знімальний процес. Але
очікування більш за все.

Як відновлюєтеся, і звідки черпаєте свої сили?

А я їх просто тут сильно не витрачаю, якщо вже на те пішло 🙂 .

Розкажіть детальніше про свої здібності…

У мене здібності природжені. По батькові з матір’ю були родичі, які
займалися свого часу, хто змовами, хто целітельствами, хтось бачив дуже
добре, хтось ворожив. У мене приблизно поколінь сім цим всім займалися.
На жаль, за радянських часів про це не розповідали, і навіть моя
бабуся, володіючи здібностями, не зовсім в них вірила, і не зовсім
правильно їх використовувала в житті, тому і втратила їх.

Існує думка, що свої екстрасенсорні здібності можна в цілому
визначити вже в досить зрілому віці…

Не знаю, я досить рано, у віці до семи років заздалегідь знала про
деякі події, які стануться в моєму житті. Я просто себе пам’ятаю десь з
місяців восьми. З півтора рока я пам’ятаю себе дуже чітко. І події, які
я бачила, я не розуміла і взагалі вважала їх нормою життя, а коли мені
виповнився 21 рік, мені пояснили, що те, що я бачу, відчуваю і знаю, це
є не зовсім нормальним.

Як людина, що володіє надможливостями, може їх вдосконалювати,
працювати над ними?

Немає межі досконалості ні в чому, в надздібностях, я думаю, теж немає
межі. Але чи впорається психіка самої людини з тим, що вона може
отримати в результаті. Я знаю багато людей, які розвивали свої
здібності, а потім просто сходили з розуму, а все через те, що вони не
могли винести ту інформацію, яку отримували.

А чи реально абстрагуватися від того, що бачиш і
чуєш?

Я чую і бачу лише тоді, коли мені це потрібно. Мені абсолютно не цікаво
бачити хвороби всіх людей, які проходять повз мене. Якщо потрібно, я
погляну, а так – зовсім не цікаво. Навіщо витрачати свої здібності,
сили на те, що абсолютно не потрібно. А так, я зрозуміла, що потрібно
більше довіряти собі, тому як більшість випробувань на цьому проекті
для мене відбувалися вперше, я зрозуміла, що можу набагато більше.

Ви говорили про те, що за радянських часів про свої
екстрасенсорні здібності було страшно говорити, як ви себе відчуваєте в
сучасному суспільстві?

А у мене практично ніхто із знайомих не пов’язаний із цією сферою і не
знають про мої здібності. Я не говорю про це. Але в бізнесі мені це
допомагає укладати ті ж договори. Але для цього не обов’язково
озвучувати, чому саме сьогодні необхідно їхати і укладати (не укладати)
договір. Складно пояснити.

Чи часто Ви допомагаєте людям?

Подругам допомагаю. Інколи просто звертаються за порадою, інколи я
ворожу. Я можу допомогти, але люди не замислюються і не здогадуються,
яким чином я це роблю. Їх цікавить результат.

Вам ваші здібності дісталися від родичів, а чи будете Ви
допомагати розвивати подібні здібності у своєї дитини, якщо такі в неї
виявляться?

А у моєї дитини вже є непогані здібності, але доки вона підростає, я не
хочу її чіпати. Це буде її вибір. Тому як самою екстрасенсорикою я
займаю впродовж 10-ти років епізодично. Поки не було дитини, займалася
цим дуже плідно. Потім трохи відійшла від цього. Але для саморозвитку,
це дуже хороший досвід. У будь-якому випадку, користуюся я цим для
своїх цілей.

Валентина Брусенко