Незабаром кастинг. Усі бояться?

Залишилося небагато часу до запуску в ефір «Битви
екстрасенсів». Режисери, редактори й оператори вже
передчувають початок кастингу. Однак ніхто не уявляє, як усе це
відбуватиметься. Скільки приїде людей? Як вони поводитимуться? І от ми
дізнаємося, що на Новому каналі стартує «Фабрика зірок». І неподалік
від нас проходить кастинг майбутніх зірок! Ми просто не змогли
проґавити нагоду подивитися на цей захід, і, напросившись у гості,
вирушили прямо на місце події. Так би мовити, хотілося дізнатися, до
чого нам готуватися й чого слід очікувати… Спочатку ми побачили
яскравий напис «Фабрика зірок» і купу людей абсолютно різної
зовнішності. Хоч які там були персонажі! Немов це не просто відбір
талантів, а й показ мод відразу. Хлопчики в стилі «вуличний бешкетник»,
клон Білана або, «а-ля гламурний падонак» особливого враження не
справили. А от дівчата з гітарами, кислотно-малиновими кучериками або з
короною на голеній голові, м’яко кажучи, шокували! Це ж звичайні люди!
Уявляю, які в нас будуть екстрасенси!
От настала довгоочікувана хвилина, двері відчинися й учасників
вишикувати у трійки (на перший-другий розподілись!), – почалося
прослуховування. Відразу прокотилася хвиля нервового хихикання,
побажань удачі й напівнепритомності. Варто зауважити, ця картина була
вельми ефектною! Розкішна білявка в міні-спідниці зомліває, а кілька
хлопців відразу кидаються рятувати! А кажуть, лицарі перевелися!

Конкурсанти пішли в залу кастингу, і наша невеличка знімальна команда
проникнула туди разом із ними. Так, міцним нервам учасників можна
позаздрити – журі тут було хоч і справедливе, проте дуже суворе. Чого
тільки варте прохання Максима Паперника до геть юної дівчини:
«Розстебніть кофточку!». Або ж оперної співачки Олени Гребенюк: «Так і
я вмію співати, ви нам щось цікавіше виконати можете?» І це враховуючи,
що кожному з конкурсантів виділялося не більш як 10 секунд!!!, щоб
проявити себе. Це вам не людей із заплющеними очами в темному лісі
шукати…
Усі учасники поводилися гідно, на ввічливе «Наступний» реагували
спокійно, принаймні в залі. А от уже за зачиненими дверима починались
істерики: у когось від радощів, у когось від розчарування. От він…
жорсткий відбір!!! Було боляче дивитися, як учасники, приховуючи
сльози, намагалися сміятися на камеру. І прикро, коли геть безголосий
учасник на всі боки кричав: «Так! Я зірка! Я найкращий! А ці всі нічого
не варті!». Бува й так, у кожного є свої амбіції.
Наступила невеличка перерва, і ми, скориставшись цим, вийшли, як-то
кажуть, до народу. А на вулиці – «жара»! Один гурт учасників «запалює»
під гітару, інший – підтримує піснями. Хтось просто спить, стомившись
від очікування, а хтось репетирує свій номер на капоті машини або
танцюючи на ліхтарі. І тут ми вирішили провести невеличкий експеримент.
Підходили до учасників і запитували: «На що Ви готові піти, щоб Вас
узяли?». І почалося: «Я готова роздягнутися!», «На все!», «А я схудну
на тридцять кілограмів!», «Дам грошей!», «На будь-що, тільки скажіть,
що потрібно!» Після таких відповідей ми не могли не підійти за
коментарями й до членів журі… Андрій Доманський, ведучий
проекту:– Скажи, Андрію, тут зібралася така
кількість цікавих людей, що ти можеш про них сказати? – Там
цікавих, насправді, один-два. От їх відразу можна зауважити. Із твого
місця добре видно. Вони навколо себе збирають осередки… людські
осередки. Ті, які навколо себе збирають осередки, це потенційні наші
кандидати. Наші клієнти. – Для себе ти вибрав чоловічка, за
якого вболіватимеш? – Ну от те, що подобається мені, більше
нікому не подобається. Бо мені цікаво спостерігати за тими, хто
приносить позитив. Тут співати всі вміють, розумієш, і танцювати теж.
Однак людей, які приходять, упродовж 10 секунд «добре» роблять
стомленому журі – одиниці. Не завжди вони проходять, бо чи то не те
співають, чи то відверто клеять дурня. Однак мою увагу привертають
персонажі, назвемо їх яскраво позитивними фриками, які входять, наче
сонечко, і в усіх одразу куточки рота до вух потягнулися. Оце мої
фаворити. – Чи підходили до тебе дівчата з непристойними
пропозиціями? – Крім Насті, що тримає мікрофон, ніхто.
Непристойна пропозиція полягала в тім: «А не могли б ви відповісти на
кілька моїх запитань?» (Сміється. Так, потрібно було відразу брати
більше). А що з мене брати? Я – ведучий проекту, мене даремно про
щось просити. Я ні на кого ніколи не впливаю. Ну, тільки так… із суто
аматорських міркувань.
Максим Паперник, відомий
український кліпмейкер:– Хіба вистачає 10 секунд, щоб
розкрити свій талант? – Я скажу Вам більше. Вистачає 5 секунд. Буває,
вистачає настільки, що людина тільки стає, і вже хочеться йому сказати
«дякую». – Ви б пішли на такий проект як
зірка-початківець? – Ви знаєте, якби в мене були амбіції стати
артистом, працювати на сцені й у кадрі, то пішов би. Я вважаю, що такі
проекти дають колосальний шанс. Коли я був молодим, то в нас не було
таких проектів і не було такої можливості. – Учасники
пропонують хабарі? – Чесно скажу, у моїй практиці такого не
було. І я знаю чітко, що із продюсерською групою ми домовились відразу,
що проект найдорожчий і наймасштабніший у телепросторі України, й дуже
високі ставки. Тому одержати якісь гроші й потім взяти нецікаву людину,
котра… Це шоу, яке за три місяці має бути найрейтинговішим. То про
які гроші можна вести мову? Нас цікавлять люди. Особистості. Олена
Коляденко вибачилася, і, пославшись на погане самопочуття, пішла зі
знімального майданчика. Оце справжня жінка: завжди має чудовий вигляд,
хай там як почувається! Так, мені є чому в неї повчитися.
Хоч до яких вивертів вдавалися конкурсанти, що не пройшли: міняли
зачіски й колір волосся, перевдягалися до невпізнанності, намагалися
пройти з натовпом. Що ще раз спростовує думку про те, що наша молодь
безініціативна й невинахідлива. А от коли до учасників підходили з
камерою, вони розпускали пір’я, немов павичі, намагаючись здивувати та
привернути максимум уваги до своєї персони. Чого не зробиш для
досягнення мети? Серед кастингу було кілька учасників, які скорили наші
серця, але, на жаль не пройшли. Можливо, їм забракло часу, а може,
стрес дався взнаки. А може, стиль виконання не відповідає нинішнім
поняттям про гарну музику.
Надивившись на все це, я зрозуміла, що мені не стати зіркою екрану.
Адже двадцять чотири години усміхатися на камеру… Перепрошую, однак
такі складні мімічні вправи не для мене. Зате тепер ми вже дещо готові
до майбутньої «битви», і одержали гарний урок завдяки нашим колегам.
Учасникам хотілося б побажати удачі, терпіння й сил! А головне – не
здавайтеся! Нехай ніхто й ніщо не змусить вас відкинути мрію убік!
Анастасія Громова (На фото – учасники першого дня
заключного кастинга)