У сімейному житті або просто у стосунках важливо не тільки слухати, а й чути один одного. Є люди, які важко сприймають критику або ж зовсім не вміють усвідомлювати свої помилки. Можливо, справа не в тому, що ви говорите, а в тому, яким чином сказано те чи інше зауваження. Головне – пам’ятати, що всі ми недосконалі. На питання «Як правильно критикувати чоловіка або дружину?» відповіла психоаналітик, фахівець у сфері прикладного психоаналізу, бізнес-психолог, ведуча і експерт проектів на СТБ Анна Кушнерук.
Більше на тему: Що робити, якщо любов починає «потухати»
Часто за змістом критика «законна» і правомірна. Але ось форма, в якій подружня пара дозволяє собі висловлюватися критично на адресу один одного, деколи викликає агресію і неможливість «чути». Є кілька принципових правил: важливо переінакшити сенс. Не стверджувати: ти не зробив, ти зробив не так, не те… Важливо навчитися говорити про своє прохання (часом повторюючи): зроби, будь ласка, так чи мені більше подобається, коли це… Уникайте слів «завжди», «ніколи», «вічно», «знову» і особливо «заспокойся!» – це завжди викликає ще більший приплив обурення.
Важливо пам’ятати, що критика – це щось особисте. Є тільки двоє, і вона не може звучати в присутності рідних, знайомих, тобто публічно. Чоловік і дружина – команда. Важливий емоційний стан: чи здатний зараз ваш чоловік почути розумне у ваших словах? Можливо, він сам переживає через невдачі або погано почувається. І є обставини, які просто не дозволять йому спробувати бути об’єктивним.
Категоричні табу – це критика «під алкоголь», критика «в ліжку», критика з позиції «я хороший – ти поганий». Ми можемо говорити про своє ставлення до вчинку, навіть судити про те, погано це чи добре, але категорично неприйнятно говорити оцінююче щодо особистості! Вчинок поганий, а ти – найкращий.
Починати варто з того, що вам ніяково почати розмову, вона непроста і для вас, що ви хвилюєтеся, щоб не поранити близьку людину. Але вам важливо вміти бути відвертим, і ви будете впевнені, що ви один одного почуєте. Важливо також не підвищувати тон, не дозволяти собі міцне слівце. Потрібно давати висловлюватися один одному по черзі: критика не значить монолог і покаяння. Потім подякуйте, що вас вислухали, і скажіть, що любите, якщо це правда. Інакше чи варто міняти в чомусь погляди один одного?
Більше на тему: Тетяна Ларіна розповіла, що робити, якщо ревнощі зводять з розуму