PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci5hZHRlbGxpZ2VudC5jb20vb3V0c3RyZWFtLXVuaXQvMi4xMS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC5taW4uanMiPjwvc2NyaXB0Pg==

Як налаштувати дитину на навчання після літніх канікул

Телеканал СТБ

Не дивно, що літо — це улюблена пора року для діточок. Три місяці безперервно можна безтурботно гратися, гуляти з друзями і зовсім не згадувати про навчання. Однак, в кінці серпня згадати про школу все-таки доведеться. Про те, як правильно допомогти дитині налаштуватися на навчання після тривалого відпочинку, розповіла психолог Ірина Шабаєва.

iStock_87392715_LARGE

Як зробити так, щоб дитина легко долучилася до робочого процесу

Перехід до повних навантажень навчального року повинен проходити плавно. Ще вчора дитина гуляла в своє задоволення, гралася з друзями та їла морозиво, а сьогодні батьки оголошують, що «все, літо закінчилося» і «вже школа». Необхідність такої раптової адаптації до робочого режиму після безтурботних трьох місяців не лише може стати для вашого чада стресом, а й відбити бажання повертатися за парту і вчитися взагалі.

Щоб у дитини не сформувалося негативне сприйняття школи, не акцентуйте увагу на тому, що канікули закінчилися. Дозвольте синові чи доньці протягом першого місяця проводити вільний від занять час так само, як і влітку. Поступово мотивуйте дітей, а не висувайте жорсткі вимоги. Наприклад, якщо дитині складно прокидатися рано-вранці, спробуйте заманити її смачним сніданком.

Крім того, важливо, щоб малюк розумів, навіщо він ходить до школи. Не апелюйте абстрактними фразами на кшталт «от, будеш вчитися  на тебе чекає світле майбутнє». Це повинні бути абсолютно прикладні моменти. Наприклад, якщо тато каже, що математика потрібна, нехай тато покаже, в чому саме йому щодня допомагає математика. Все повинно бути чесно. Якщо батьки говорять, що треба вчитися, показуйте, де ви це застосовуєте.

Більше на тему: Як зробити оригінальний букет на 1 вересня

Як налаштувати дитину на навчання

Батьки часто використовують у вихованні метод батога і пряника, але при цьому часто роблять помилку в тому, на що саме ставити акцент. Навіть якщо в процентному співвідношенні 12-бальних оцінок у дитини набагато менше, ніж тих же вісімок  важливо яскраво реагувати на кращі оцінки.

Найчастіше батьки яскраво реагують на щось погане. Коли дитина приносить оцінки 9–10, вони вважають, що все добре. У такому випадку їхня реакція бліда, ніяка. Тому дитина навіть не відчуває, що це справді досягнення і вона молодець. Але коли чадо приносить 6 балів феєрверк емоцій та купа коментарів.

В ідеалі батьки повинні хвалити дитину за будь-які хороші оцінки і менш емоційно реагувати на погані. Людський мозок налаштований запам’ятовувати те, що було сказано з емоціями.

Як налаштувати на навчання першокласника

З огляду на те, що першокласник зовсім недавно був дитиною садочка, де стрибав і скакав, його навчальний процес повинен бути пов’язаний із грою. Саме ігрова діяльність йому більш зрозуміла. Зараз багато хто скаржиться, що на перервах першокласники висять на люстрі, стрибають до стелі і бігають, а повинні тихенько ходити під стінкою.

Однак, навіть якщо вашому чаду робить зауваження вчителька, то радимо послухати, кивнути головою, але не сварити. Першокласникам надто важливо гратися! Під час веселощів, криків і наздоганялок у них дозріває мозок. Рівня безпеки, звичайно, потрібно дотримуватися, але лаяти дитину за те, що вона бігала на перерві неправильно.

Також для першокласників дуже важлива похвала. Будь-яка написана ними закарлючка, будь-яке досягнення має позитивно оцінюватися. Вони повинні розуміти, що це круто. Наприклад, ваш син дізнався щось про природу, або (незважаючи на те, що батьки розповідали це сотню разів) навіщо чистити зуби. Він молодець і крутяшка. Потрібно фіксувати його досягнення. Минув день, запитайте, що нового він дізнався. Дитина розповість, а ви оціните. Тоді він розумітиме, чому ходить до школи, і йому буде хотітися приходити до батьків і щось розповідати, адже вони не тільки слухають, але і реагують.

Більше на тему: Скільки коштує зібрати дитину до школи та які речі потрібно придбати: інфографіка

Що робити, якщо дитина відверто показує небажання ходити до школи

Якщо дитина не хоче повертатися до школи   це явний сигнал про проблему. Адже школа  це не тільки місце, де навчають. Школа  це ще й друзі, колектив і спілкування.
Коли я бачу дитину, яка категорично не бажає повертатися до школи, то розумію: або у неї зовсім немає друзів, або вона серйозно відстає у навчанні, за що її сварять. В такому випадку школа асоціюється у неї тільки з негативом, і щодня вона змушує себе йти туди, де їй погано.

У такому випадку, якщо у батьків немає тісного контакту з дитиною, а вчителька не може пояснити, в чому причина протесту,  потрібно звертатися до фахівця.

Більше на тему: Заощаджуємо на покупках до школи: поради експертів

Виділимо основні моменти:

  • Плавний перехід від канікул до навчального процесу.
  • Не акцентувати увагу на тому, що канікули закінчилися.
  • Пояснити дитині, для чого їй вчитися.
  • Хваліть сина або дочку не тільки за відмінні, але і за хороші оцінки.
  • Не сваріть першокласника за ігри на перервах.
  • Хваліть за будь-які досягнення.
  • Якщо дитина категорично не хоче йти до школи, з’ясуйте причину.

Читайте більше цікавих новин у Viber та Telegram СТБ.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: