PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci5hZHRlbGxpZ2VudC5jb20vb3V0c3RyZWFtLXVuaXQvMi4xMS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC5taW4uanMiPjwvc2NyaXB0Pg==

День слов’янської писемності і культури 2018: що дали нам Кирило і Мефодій?

Телеканал СТБ

У День слов’янської писемності та культури 2018 stb.ua вирішив зібрати найцікавіші факти про святих Кирила і Мефодія. Що нам дали ці святі? Чому слов’янську писемність і культуру приурочують до Дня пам’яті цих людей? Читайте матеріал.

кирилл и мефодий

Отже, 24 травня в православному середовищі відзначається День пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – День слов’янської писемності і культури. Чому – начебто відомо багатьом, мовляв, брати придумали той самий алфавіт, яким ми користуємося зараз в українській та російській мовах. Дехто може навіть назвати іконографію святих – поважні мудрі старці з сувоєм, на якому видно знайомі обриси букв. Адже тільки у Києві пам’ятників просвітителям два: на Михайлівській площі та на території Києво-Печерської Лаври. Також в Україні святі Кирило і Мефодій увічнені в бронзі у Мукачеві та Одесі. На тимчасово окупованих територіях – в Донецьку та Севастополі.

Читайте також: Трійця 2018: звичаї та традиції святкування

pamyatnik_kirillu_kiev

Пам’ятник княгині Ользі, апостолу Андрію, Кирилу і Мефодію у Києві

Традиційне зображення обох фігур з книгами або сувоями досить спірне, оскільки існує думка, що науковою роботою займався тільки молодший брат – Кирило, а Мефодій завідував організаційними питаннями і проповідницькою діяльністю. До слова, Кирило за життя не був відомий під цим ім’ям. Він отримав його, прийнявши схиму незадовго до смерті у 869 році, а створення абетки прийнято датувати 863 роком. Звали вченого Костянтином на прізвисько Філософ, що явно вказувало на рід його занять. Згідно з житієм, він знав кілька мов і працював над перекладами.

Читайте також: Трійця 2018: звичаї та традиції святкування

Кирилл и Мефодий

Святі Кирило і Мефодій в Одесі, Мукачеві, Донецьку та Севастополі

Традиція називати сучасний алфавіт частини слов’янських мов кирилицею – цікаве непорозуміння. Відповідно до безлічі досліджень, Кирило, він же Костянтин, розробив глаголицю – теж слов’янський алфавіт, алеякий прижився лише у частини хорватів, і то до Другої світової війни.

Читайте також: Місячний календар садівника-городника на травень 2018 року

azbuki

Кирилиця і глаголиця

Причина очевидна: мовою науки і православних богослужінь була грецька. Кирилиця на 70% повторює накреслення грецьких літер. Глаголиця не схожа на жодну європейську писемність і тому не закріпилася. Розробку накреслення кириличних символів нині приписують учневі Кирила Клименту Охридському, проте він використовував систему фонем (звуків) слов’янських мов, виділену попередником.

Читайте також: Весна-літо 2018 року: модний одяг

Тож називати 24 травня, День Кирила і Мефодія, Днем слов’янської писемності і культури цілком справедливо, але варто трохи глибше вивчити історичний фон. Дійсно, брати займалися складанням азбуки для освіти слов’янських народів – від болгар до русичів – за допомогою перекладів Біблії на рідні їм мови. А християнство і зокрема Святе Письмо – невід’ємна частина культурного коду сучасних слов’ян.

Як би там не було, День пам’яті Кирила і Мефодія 24 травня – чудовий привід привітати вчених-філологів і вчителів словесності із черговим професійним святом.

Читайте також: Останній дзвінок 2018: гарні вірші для вчителя

Читайте більше цікавих новин у Viber та Telegram СТБ.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: