PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci5hZHRlbGxpZ2VudC5jb20vb3V0c3RyZWFtLXVuaXQvMi4xMS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC5taW4uanMiPjwvc2NyaXB0Pg==

День святого апостола Андрія Первозванного: історія та традиції свята

Телеканал СТБ

Зимовий період у християн багатий на релігійні свята. Грудень відкриває свята Катерина – 7 числа, слідом за нею йде Андрій Первозванний. Саме 13 грудня церква прославляє цього святого.

223364.x

Трохи історії

Андрій народився у Віфсаїді. У Новому Завіті це місто часто згадується як поселення в Ізраїлі, що розкинулося на березі Тиверіадського озера. До сучасних днів від цієї території дійшли лише спогади у вигляді руїн.

Батько Андрія був рибалкою. Хлопець разом зі своїми братами активно йому допомагав у цьому ремеслі. У вільний час він цікавився Божим промислом і багато часу приділяв молитві.

Одного разу Андрій дізнався, що на річку Йордан прийшов новий пророк, який розказує про Месію. Хлопець, недовго думаючи, відразу пішов до річки, аби на власні очі побачити святого. Новим пророком виявився Іоанн Хреститель. З-поміж усіх зацікавлених він виділив Андрія. Згодом той став одним із його найближчих учнів.

За деякий час слова пророка здійснилися, і на землю ізраїльську прийшов Ісус Христом. Вперше Андрій побачив Месію на Генісаретському озері, коли разом зі своїм  братом Симоном ловив рибу. Ісус зупинився біля них і закликав іти слідом. Божий Син сказав, що навчить чоловіків бути ловцями людей. Без зайвих роздумів Симон і Андрій залишили риболовлю та пішли за Христом.

«Первозванний», яким нарекли святого, походить від двох слів: «перший» і «званий». Мовляв, він був серед перших, кого Христос покликав за собою. Так Андрій став одним із дванадцяти апостолів Сина Божого. Він був свідком служінь Спасителя, його страти та воскресіння з мертвих.

Опісля цього святий повернувся до Єрусалима, де на нього зійшов Святий Дух. Саме там він отримав свій дар пророкувань і зцілень і пішов доносити людям слово Боже.

З давніх часів Андрія Первозванного вважають покровителем моряків і рибалок.

Традиції

День святого Андрія славиться не лише своєю релігійністю, а й низкою обрядів і вірувань. Традиційно на це свято з давніх-давен печуть калиту. Це круглий коржик, покритий медом, маком та родзинками. Кожна молодиця мала сама спекти калиту, аби потім погадати на ній на судженого.

Дівчата збиралися в одному домі, кожна приносила з собою випечений коржик і давала собаці. За віруванням, чию калиту першу візьме тварина, та першою піде до шлюбу. shopping460_1015139c

У хлопців були свої розваги. На це свято їм дозволялося у незвичний спосіб залицятися до дівчат. Зокрема, молодик крав хвіртку з воріт у тієї молодиці, яка найбільше припала до душі. А потім за поцілунок повертав назад.

Окрім ворожінь, на Андрія є чимало вірувань. Так, в давнину пращури вважали, якщо перевернути догори дном усі домашні горщики після заходу сонця, то нечиста сила не зможе в них сховатися і назавжди покине дім.

Аби захистити оселю від злих духів, жінки на Андрія перед своїм будинком розкидали крихти їжі. Вони думали, що нечисть насититься залишками страв й не захоче йти до хати.

Особливого значення на це свято наші пращури надавати часнику. У великих кількостях вони додавали його до страв.  Також вони залишали його на ніч разом із запаленою лампадкою на столі. У такий спосіб пращури захищали себе і свою родину від злих духів і недобрих людей.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: