PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci5hZHRlbGxpZ2VudC5jb20vb3V0c3RyZWFtLXVuaXQvMi4xMS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC5taW4uanMiPjwvc2NyaXB0Pg==

Фільм Сергія Стеценка покажуть на міжнародному кінофестивалі CAMERIMAGE

24.10.2017

11-18 листопада в Польщі в рамках 25-го міжнародного фестивалю кінематографічного мистецтва CAMERIMAGE покажуть документальний короткометражний фільм кореспондента «Вікна-новини» на СТБ Сергія Стеценка – «Віолетта. 30 років самотності» (Overprotected. 30 Years of Loneliness).

CAMERIMAGE – один із найпрестижніших кінофестивалів світу. Щорічно свої фільми там презентують як визнані майстри, так і кінематографісти-початківці. Гран-прі кінофестивалю – «Золота жаба». З 2013 року роботи, які перемогли в номінації «Кращий документальний короткометражний фільм», проходять кваліфікацію на премію «Оскар».

Цього року відбір CAMERIMAGE пройшов документальний короткометражний фільм «Віолетта. 30 років самотності» кореспондента «Вікна-новини» Сергія Стеценка, знятий Максимом Мусіяном.

«Я вперше подав свій фільм на фестиваль. Незважаючи на те, що робота досить сильна, я не вірив до кінця, що вона «вистрілить». Більшою мірою CAMERIMAGE присвячений кінооператорському мистецтву. Мені дуже приємно, що члени журі оцінили фільм, і він увійшов до конкурсної програми кінофестивалю», – розповідає Сергій Стеценко.

«Віолетта. 30 років самотності» – історія про жінку, яку рідна мати десятки років тримала у заточенні. Весь цей час вона провела в ліжку, повністю ізольована від зовнішнього світу. В кінці 2014-го року мати Віолетти померла. Тільки після смерті жінки її доньку, у віці 48 років, знайшли у критичному стані. Вона важила 24 кг.

«Про Віолетту ми дізналися з тернопільської газети. Коли їхали на зйомки, навіть не очікували, що її історія виявиться настільки цікавою. Але записавши перше інтерв’ю з героїнею, зрозуміли, що це просто неймовірна історія! Складно уявити, що людина не виходила з власної квартири десятки років… І все це через гіперболізовану опіки матері. Фільм знімався практично три роки. Можна сказати, що ми їх прожили разом з Віолеттою. Бачили, як вона реабілітується. Коли Віолетта тільки потрапила до лікарні, вона була в жахливому стані, як психічному, так і фізичному: не їла, не ходила, майже ні з ким не спілкувалася. Її спогади були перемішані з історіями з книг, які вона колись читала. Лікарі зуміли поставити Віолетту на ноги. Вона почала сама ходити, їсти, дивитися телевізор і спілкуватися з людьми. Але, на жаль, Віолетта ніколи не зможе стати повністю самостійною. В кінці фільму ми про це говоримо. Таких історій в Україні багато. Сусідам і людям, які бачать подібні ситуації, не можна закривати очі на проблему. Байдужість призводить до трагедій», – ділиться автор.

Крім роботи Сергія Стеценка на фестивалі буде представлено ще 17 документальних короткометражних фільмів кінематографістів з усього світу: Польщі, Іспанії, США, Німеччини, Росії тощо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: