PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci5hZHRlbGxpZ2VudC5jb20vb3V0c3RyZWFtLXVuaXQvMi4xMS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC5taW4uanMiPjwvc2NyaXB0Pg==

Х/ф «Я – лялька»

Телеканал СТБ

Video: Х/ф «Я – лялька»

У серці сучасної цивілізації досі панують варварські закони. Спецпризначенець Віктор, що пройшов вогонь і воду, опинився за межею фатального кола. У таборі смертників він засуджений до відтермінованої страти: тут спецагенти вищого класу використовують полонених як живі тренажери для вдосконалення бойових навичок. Вони стають покірливими ляльками, ляльками без імені й минулого, ляльками на кривавих ниточках жорстокості. Уцілілий одержує в нагороду ще один день… без надії побачити світанок. Коли прогрес зупиняється й світ перетворюється на первісні джунглі, коли життя обмежується рингом і мовчить рятівний гонг, коли насильство знищує кохання, вціліє тільки той, у кому прокинеться неприборканий дух давніх гладіаторів, здатних повернути історію назад і розірвати нитки долі.
Дивіться х/ф «Я – лялька» у п'ятницю, 14 грудня, о 22:20 на СТБ.


Олександр Домогаров зіграв головну роль у фільмі «Я – лялька»

Олександр закінчив Театральне училище імені М.С. Щепкина при Малому театрі СРСР (курс народного артиста СРСР, професора В.І.Коршунова) 1984 року.

У кіно Олександр Домогаров почав зніматися з 1984 року. Попервах на цього талановитого актора глядачі не звернули уваги. Це не дивно – ролі здебільшого йому пропонували епізодичні (Олександр Сумароков – "Михайло Ломоносов", Стьопа – "І світло в темряві світить", Андрій – "Хрест Милосердя"). Серйозною роботою можна вважати лише роль у соціальній драмі "Роби – раз!" (1990), але ця картина не спричинила великого резонансу.
Нарешті 1992 року Домогаров зіграв Павла Горіна в "Гардемаринах-III" – третьому фільмі з популярної пригодницької трилогії. Це був перший успіх актора в кіно, однак справжня слава прийшла пізніше.

1997 року на екрани вийшов телесеріал "Графиня де Монсоро", де Олександр Домогаров знявся в ролі графа де Бюссі. Вродливий, шляхетний, безстрашний – як можна не зауважити такого актора! Роль де Бюссі принесла Олександру загальне визнання, і насамперед, нема чого приховувати, у слабкої статі.

А наступного року Домогаров здобув визнання й за кордоном. Образ українського козака Богуна в польському фільмі "Вогнем і мечем", представленому на Канському фестивалі, принесла Домогарову всесвітню популярність. Роль – епохальна, рішення знятися в ній приймалося спонтанно: одного дня вистачило акторові, щоб зробити свій вибір. Олександр у цьому образі був надзвичайно органічний. Усе – національність (слов'янин), "вибухонебезпечний" характер і гарна зовнішність – ріднило Олександра з Богуном. "Він, змучений пристрастями, готовий на будь-яку жертву заради кохання. Так само, як і я".

Тепер Олександр Домогаров – один із найпопулярніших і найулюбленіших глядачами кіноакторів. Чималу роль у цьому відіграли роботи в серіалах "Бандитський Петербург", "Імперія під ударом" і "Марш Турецького".
Герої Домогарова завжди сильні, мужні й, що важливо, вродливі люди. При цьому актор, в героя хоч якої епохи він втілюється, завжди правдивий, природний і реалістичний.
http://baraban.ua/

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: