Ярослав Макаренко

На прийом до Катерини Безвершенко Галина, мати Ярослава, прийшла з досить незвичайною проблемою. Із 3-х років її син їсть пластилін. Сам він розповів ведучій, що полюбляє ще куштувати шпалери, газети, гумки, пісок, гілки, листя, шерсть і шини від іграшкових машинок. Мама каже, що через дивні смакові вподобання, які батькам не завжди вдається контролювати, хлопчик відмовляється повноцінно обідати. Катя Безвершенко припустила, що таким чином Ярик привертає до себе увагу – «дивіться, як я можу!». Але виключати без аналізів ймовірність, що у хлопчика розлад харчової поведінки, – не можна.

Численні обстеження показали, що ніяких фізичних патологій у Ярослава немає, і він абсолютно здоровий. Отже, корінь проблеми потрібно шукати в кабінеті дитячого психолога. Поспілкувавшись із хлопчиком, фахівець вирішила провести експеримент. Лікар залишила Ярика на 15 хвилин наодинці з пластиліном та іншими речами, які, за його власним зізнанням і за словами його матері, він так любить їсти. Однак по закінченню часу хлопчик не зробив жодної спроби скуштувати щось неїстівне. Така провокація продемонструвала, що у Ярослава активна фантазія та інтерес до творчості, але аж ніяк не порушення харчової поведінки.

Також лікар запропонувала маленькому пацієнтові намалювати неіснуючу тварину. Проектна методика дозволила психологу оцінити внутрішній стан Ярослава. Фахівець припустила, що йому не вистачає емоційного тепла з боку батьків, а загалом – він цілком здорова дитина.