Світлана Рудяк

3 роки тому Світлана звернулася на проект «Кохана, ми вбиваємо дітей» і попросила допомогти їхній сім’ї знайти спільну мову. Справа в тому, що дві дочки категорично відмовлялися слухати її і розуміти, постійно огризалися і кричали на Світлану. Місцями навіть здавалося, що головна в будинку – молодша дочка. Тим не менш, ця сім’я стала однією з тих, що закінчили свою участь у проекті дуже добре, досягнувши абсолютного взаєморозуміння.

Але регулярний стрес жінки таки позначився на її здоров’ї. Протягом приблизно десяти років її мучили періодичні головні болі, а зовсім недавно вони вже стали регулярними і жахливо болючими.

«Ще під час зйомок дочка Світлани сказала нам, що в неї сіпається око, – згадує Дмитро Карпачов. – Але ми тоді списали все на стрес і не надали цьому особливого значення».

Через критичний стану, викликаний нападом напередодні, Світлану доставили в Київ на швидкій допомозі і відразу ж відправили на обстеження, насамперед – МРТ головного мозку. Як виявилося, у пацієнтки – новоутворення в області мозочка. Ситуація вкрай складна, тому єдиний вихід – хірургічне втручання.

Жінка витримала операцію і складний реабілітаційний період.

«Дуже боліла голова, я не відчувала половину обличчя, не могла рухати однією рукою – боялася залишитися інвалідом, – згадує пацієнтка. – Але все обійшлося».

Шрам пацієнтки фактично непомітний.

Та попереду було найстрашніше – результати аналізів, в яких було зазначено, доброякісним було новоутворення чи ні. Але Катерина Безвершенко заспокоїла Світлану – хоч воно було і злоякісним, але першого ступеня. Тому ні хіміотерапія, ні променева їй тепер не показані, тільки регулярні обстеження.