«Я працюю лікарем дуже довго. Я з лікарської родини. У мене є правило: ніколи на прийомі з пацієнтом не плакати. Так, були сльози радості, коли до мене приходили з довгоочікуваною дитинкою на руках, наприклад. Але це інше. Я вважаю, що сльози співчуття – це не те, за чим до тебе приходять пацієнти. Якщо я не плачу – це не означає, що я їм не співчуваю. Я можу прийти додому і розридатися». Акушер-гінеколог розповіла, чому історія пацієнтки невизначеної статі довела її до сліз, а також пояснила, чому лікар повинен на прийомі тримати свої емоції при собі.