Какие процедуры нужно пройти желающим изменить пол?
В Украине процедура «смены (коррекции) половой принадлежности» (название, закрепленное в официальных документах) регулируется приказом Министерства Охраны Здоровья Украины №60 (от 03/02/2011).
Приказ фиксирует порядок прохождения процедуры, утверждает «медико-биологические и социально-психологические» показания и противопоказания для «смены (коррекции) пола». Приказ же учреждает специальную медицинскую Комиссию, которая уполномочена не только давать разрешение на прохождение медицинских процедур (хирургических и гормональных), но и определяет их «необходимый» и «достаточный» объем для смены пола в официальных документах. Сменить юридический пол без разрешения Комиссии невозможно.
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Разрешат ли Иванне Куропатовой официально сменить пол?
Сперва человеку, решившему сменить пол, нужно пойти на прием к сексопатологу по месту жительства, который выпишет направление на обследование. После этого трансгендер (человек, у которого не совпадают социальный и биологический пол) должен на протяжении месяца в стационаре психиатрической больницы доказывать наличие диагноза «транссексуализм» – несоответствия между биологическим и социальным полом.
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: На прием придет 32-летний мужчина с женскими органами
За этим следуют длительные медицинские обследования и наблюдение у психиатра на протяжении года. Только по прохождении всех этих процедур транссексуал может рассчитывать, что его направят на обследование в Государственной комиссии по вопросам коррекции половой принадлежности. В ее компетенции решать – выдавать или нет разрешение на операцию. В общей сложности вся процедура затянется на полтора-два года. Плюс ко всему, нужно пройти длительную гормональную терапию.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
03.02.2011 № 60
Медико-біологічні і соціально-психологічні показання для зміни (корекції) статевої належності
1.Медико-біологічні і соціально-психологічні показання для зміни (корекції) статевої належності:
1.1. Медико-біологічними і соціально-психологічними показаннями для зміни (корекції) статевої належності є неможливість адаптації пацієнта і загроза суїцидальних дій при збереженні статі народження в поєднанні з сприятливим прогнозом адаптації при зміні (корекції) статевої належності.
1.2. Зазначені в пункті 1 показання можуть бути встановлені за умови:
1.2.1. Порушення статевої самосвідомості з самого початку формування (у віці 3-4 років).
1.2.2. Постійності сформованої трансформації статевої самосвідомості.
1.2.3. Динамічного спостереження у сексопатолога не менше
1 року при наявності необхідної документації та висновку про соціальну адаптацію.
1.2.4. Відсутності ендогенного процесу (обстеження мінімум протягом місяця в стаціонарних умовах психіатричної клініки).
1.2.5. Суїцидонебезпеки.
1.2.6. Відсутності гомосексуалізму та психічних захворювань як провідного мотиву для зміни (корекції) статевої належності.
1.2.7. Присутності достатнього рівня соціальної адаптації в нових умовах життя в майбутньому (за висновком психолога та психіатра).
1.2.8. Достатньої соціальної зрілості для вирішення питання про зміну (корекцію) статевої належності, здатність приймати рішення під час подальшої соціальної адаптації.
1.2.9. Відсутності делінкветної поведінки.
1.2.10. Достатньої наявності і ступеня вираженості ендокринних, морфологічних, нейрофізіологічних, психологічних і фізичних ознак жаданої статі.
1.3. Особа, яка змінює статеву належність, має бути докладно поінформована про можливі ускладнення: соціально-психологічні та медичні як наслідок хірургічної або ендокринної корекції (аж до повної інвалідності та онкологічної небезпеки) і розписатися в цьому (додаток N 1 до Положення про постійно діючу комісію з питань зміни (корекції) статевої належності при Міністерстві охорони здоров’я України “Заява на проведення зміни (корекції) статевої належності”.
2.Медико-біологічні та соціально-психологічні протипоказання для зміни (корекції) статевої належності.
2.1. Відсутність хоча б однієї з умов, зазначених в пункті 1.2.
2.2. Вік до 25 років.
2.3. Наявність дітей.
2.4. Перебування у шлюбі на час розгляду комісією заяви пацієнта.
2.5. Наявність ендогенного захворювання з фасадом транссексуалізму.
2.6. Гомосексуалізм, трансвестизм на фоні трансформації статевої ролі (коли бажання змінити статеву належність збігається з початком виникнення сексуального потягу).
2.7. Наявність інших перверзних тенденцій.
2.8. Грубі порушення соціальної адаптації (відсутність роботи, постійного місця проживання тощо).
2.9. Психологічні особливості, які ускладнюють (роблять неможливою) соціально-психологічну адаптацію у бажаній громадянській статі.
2.10. Ступені дезадаптації, які потребують для корекції поведінки застосування психотропних препаратів.
2.11. Алкоголізм, наркоманія, антисоціальна поведінка.
2.12. Морфологічні особливості, які ускладнюють (або роблять неможливою) адаптацію в бажаній статі.
2.13. Неможливість ендокринної або хірургічної корекції у зв’язку з наявністю ендокринологічних або соматичних хронічних захворювань.
