Переможцем онлайн-конкурсу #Золотий талант, який телеканал СТБ запустив спільно з ювелірною мережею «Золотий вік» в межах проєкту «Україна має талант», став Юрій Гресько – 23-річний вокаліст з Івано-Франківська. Хлопець підкорив мережу виконанням легендарної композиції Тараса Петриненка «Пісня про пісню» та отримав найбільшу кількість голосів серед усіх фіналістів. Чому вирішив взяти участь у конкурсі, за кого вболівав на «Україна має талант» 2026 та як розпочався його музичний шлях – читайте в ексклюзивному інтерв’ю на сайті STB.UA.
Інтерв’ю з Юрієм Греськом – переможцем онлайн-конкурсу #Золотий талант
– Як ви дізнались про онлайн-конкурс #Золотий талант і чому вирішили взяти участь у ньому?
– Я з дитинства дивився «Україна має талант». Цього року вперше подав заявку на участь, але не потрапив на кастинг.
Про онлайн-конкурс #Золотий талант дізнався зі сторінки проєкту в інстаграмі. Розмістив відео з хештегами конкурсу, проте ні на що не надіявся. Звичайний допис, адже зазвичай записую кавер-версії різних пісень. І стараюся завжди підтримувати українську культуру, пісню та музику.
Зрештою мені прийшло повідомлення від організаторів конкурсу про те, що мій виступ потрапить в онлайн-голосування першого тижня.
– У сторіз ви розповіли, що додали хештеги конкурсу до свого допису «по приколу». Не вірили у себе?
– Справді, випадково додав хештеги. Ні на що не надіявся. Думаю: якщо мені не відповіли з шоу «Україна має талант», то й тут без варіантів, оскільки багато талановитих людей – виконавців, хореографів, акробатів – подаватимуться. Коли прийшло повідомлення – було неочікувано, але дуже приємно.
Я дійсно мало в себе вірю. Друзі та колеги по роботі більше вірять у мене, ніж я сам.
– Хто вас підтримував у конкурсі? Адже за вас дійсно багато людей віддали голоси.
– Мої друзі, колеги по роботі. Люди, які захоплюються моєю творчістю та співом. Фактично весь Івано-Франківськ і область. Усі голосували, підтримували, поширювали, залишали свої коментарі. Була шалена підтримка. Я був розчулений від такої кількості коментарів, від приємних слів, які мені писали в приватні повідомлення.
– Бачила, що за вас голосував Марко Сердинський – переможцем «Україна має талант 2026», який теж з Івано-Франківська.
– З Марком ми знайомі. Під час навчання в університеті у 2024 році у мене була педагогічна практика – викладав вокал у музичній школі, де навчався Марко. Він приходив до мене на заняття.
Зараз ми підтримуємо зв’язок з Марком та його батьками. Він є учнем продюсерського центру Star Team. Займається з Іриною Батюх, в якої я теж навчаюся, і з Діаною Бігун. Зараз він уже не лише хороший вокаліст, а й професійний артист.
– Можливо, ще хтось з учасників «Україна має талант» вас підтримував?
– Також підтримував учасник гурту ZAPAL Андрій Стовп’юк, цимбаліст (фіналіст «Україна має талант 2021» – ред.).
– Дивитесь новий сезон «Україна має талант»? Який виступ запамʼятався вам найбільше та чому?
– Тут без варіантів – мені найбільше сподобався виступ Марка Сердинського, який виконав зворушливу українську пісню – «Материнська любов» легендарного Миколи Мозгового. У такому віці настільки щемливо, глибоко відчувати цю пісню… Я такого виконання ще не чув. Коли така пісня лине з дитячих уст – розумієш, що українська культура житиме вічно, і тільки за нами перемога.
– У нас було представлено багато інших жанрів. Можливо, вас ще хтось вразив?
– Я більше розглядаю сферу музики, вокалу. Однак, звісно, всі учасники достойні того, щоб бути на цій сцені, щоб показати свій талант.
– Правильно я розумію, що ви вболіваєте за Марка?
– Так. Як то кажуть: тримаємо кулачки за своїх.
– Ви працюєте в Університеті Короля Данила в Івано-Франківську. Що саме викладаєте і як давно?
– Нещодавно почав викладати там вокал. Маю студентів коледжу та університету.
– Студенти знали, що ви берете участь в онлайн-конкурсі #Золотий талант?
– Так, від них також була велика підтримка: поширення, сторіз, коментарі. За що я їм дуже вдячний.
– Окрім того, ви виступаєте в Івано-Франківському національному академічному Гуцульському ансамблі пісні й танцю «Гуцулія», який є доволі відомим не лише в Україні, а й за кордоном. Поділіться, як потрапили туди, та скільки років уже в колективі?
– Я є артистом хору. Це ансамбль пісні й танцю, який складається з трьох цехів: хор, балетна група й оркестр.
В ансамблі «Гуцулія» я вже три роки. На сайті колективу розмістили інформацію про те, що проводиться конкурс на вакантні посади. Я подав усі документи, пройшов відбір і потрапив у колектив.
– Розкажіть детальніше про свій музичний шлях. Як почали займатися музикою, скільки років уже в цій сфері? Чи є у вашій родині музиканти?
– У моїй родині лише дідусь, уже покійний, займався музикою: грав на ударних і співав. Він був весільним музикантом, професійно цим не займався.
Більше у моїй родині музикантів немає. Я фактично самородок. У 8 років батьки віддали мене в музичну школу, яку я закінчив за класом баяна. Після того вступив до Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, у нас є інститут мистецтв. Закінчив бакалаврат і магістратуру: я є хоровим диригентом, сольним виконавцем, викладачем вокалу та хорового диригування.
У музиці близько 15 років: від початку навчання в музичній школі до сьогодні.
– Цьогоріч ви були серед 35 цимбалістів, які виконали Гімн України та гуцульський Аркан на Говерлі до 35-річчя Незалежності у пам’ять про полеглих на війні колег та відомого цимбаліста-віртуоза Петра Сказківа, а також встановили Національний рекорд. Поділіться своїми враженнями, емоціями від того дня. Що це був за досвід для вас?
– Це дуже крута ініціатива, яка виникла завдяки голові Карпатського мистецького фонду Ігорю Іванківу і моєму колезі та хорошому другу Костянтину Боруху, цимбалісту.
Ми шукали цимбалістів, щоб встановити рекорд. Зібралися цимбалісти з усієї України: з Києва, Івано-Франківська, Коломиї, Ужгорода. Я, наприклад, вчився грати на цимбалах п’ять днів до початку цієї події. Моїм учителем був Костянтин Борух, який також є учасником ансамблю пісні й танцю «Гуцулія».
Було дуже складно, адже інструмент рідкісний, не всім відомий і дуже тяжкий. Винести його на Говерлу, виконати там Аркан і Гімн України – непросте завдання. Мурахи по тілу, коли згадую. Панувала атмосфера, яку словами не передати.
– На яких ще музичних інструментах граєте?
Окрім баяна та цимбалів, володію фортепіано – це потрібно для роботи та навчання студентів: розспіватися, акомпанувати, підіграти. На бубні також граю інколи.
– Ви присвятили пісню «Тебе кохаю» дружині Христині, з якою зіграли весілля влітку. Чи плануєте надалі розвивати сольну кар’єру?
– У першу чергу я планую розвиватися як сольний виконавець. Зараз працюю над цим: пишу пісні та музику. Маю вже багато власних робіт. Також планую випустити альбом народних пісень, зокрема лемківських, у сучасному аранжуванні.
– Ви випустили тільки одну авторську пісню?
– Так, вийшла тільки одна моя авторська пісня – буквально в день весілля.
– Не думали про переїзд до Києва? Є думка, що в столиці більше можливостей для артистів.
– Я вважаю, що у музичній сфері потрібно працювати 24/7, вкладати багато сил, ресурсу та коштів. Якщо в людини є бажання, то вона буде розвиватися з будь-якої точки України. Івано-Франківськ – чудове місто, в якому мені комфортно, не проміняю його ні на яке інше. Мені подобаються свої люди, свої місця.
Нагадаємо, онлайн-конкурс #Золотий талант проходив паралельно з телевізійною версією проєкту «Україна має талант» та давав можливість проявити себе тим, хто мріє продемонструвати свій талант широкій аудиторії. Таким чином, проєкт вийшов за межі телевізійного екрана, адже талановитих українців навколо нас значно більше, ніж може вмістити один телевізійний сезон.
У фінальному голосуванні за Юрія віддали 2090 унікальних коментарів-цифр. Це майже половина від усіх 4298 унікальних коментарів-цифр, які надіслали глядачі. За перемогу в онлайн-конкурсі Юрій отримав унікальну золоту медаль переможця від ювелірної мережі «Золотий Вік»!