Журналіст Володимир Завадюк: «Другий сезон «Україна має талант» буде стовідсотково цікавішим!»

18 жовтня завершуються всеукраїнські кастинги шоу «Україна має талант-2». Журналіст «Вікон» Володимир Завадюк об’їздив багато міст нашої країни в пошуках талантів, багато чого бачив і багато чому дивувався. Своїми враженнями від розмаїття обдарованих людей він вирішив поділитися з нами.

Володю, розкажи коротенько: в яких містах ти добираєш таланти, як організована твоя робота?

Оскільки «Вікна-Новини» підтримують інформаційну частину цього проекту, то ми робимо фактично щоденник. Усе те, що відбувається за лаштунками, ми показуємо у «Вікнах». Було прийнято однозначне рішення, що ми повинні побувати на передкастингах. Кожного тижня це має бути два нових міста. Міста обираємо ми самі. Головне — місто має бути колоритне, щоб його було цікаво висвітлити.

Тобі подобається їздити в такі відрядження? Чи це тяжко?

Усе це складно, тому що багато переїздів. Дуже часто бувало так, що ми знімаємо в суботу одне місто, потім встаємо о 4 ранку — і їдемо в інше. У цьому складність. Але цікаво, що це постійні подорожі, так званий тур. Ми зустрічаємо дуже багато колоритних людей, неоднозначних персонажів.

Які люди тебе найбільше вразили? Яке місто?

Львів. Просто минулого сезону Львів, відверто кажучи, не здивував нічим. Люди там мають деякий такий пунктик — «я і так талановитий, нащо мені телевізійні кастинги». Ми ходили на площу Ринок — і люди казали нам: «Нащо нам ця камера? Ми і так талановиті й доводити нікому цього не маємо». Але цього разу прийшло дуже багато людей — здається, понад 500 учасників. І майже всі талановиті. Було дуже багато оригінального жанру. З Чернівців на кастинг приїхав цікавий чоловік — він сказав, що це його друга єврейська столиця. І він грав на бандурі «Хава нагіла» — з пейсиками, в окулярах. Це було колоритно, він — стовідсотковий талант. Ще був фокусник, який на такому нібито ножі тримав бокали, зробив з них величезну піраміду, і невідомо, як він узагалі це втримував. Крім того був хлопець, який як дві краплі води схожий на Рибака — міміка, жести. Потім мене дуже вразив один учасник — Брітні з Чопа. Це хлопець Вася, який називає себе Брітні. Вася Брітні або Вася Спірс. І на його думку, в нього з Брітні Спірс однакові характери. Це стовідсотковий дивак, який заслуговує на право з’явитися в ефірі ТВ-кастингу. Ще ми нещодавно повернулися з Черкас. Там була дівчина, яка показувала фаєр-шоу. Вона повноцінна актриса, яка просто почала самостійно цим займатися. Вразило те, що після її виступу цілий день весь театр смердів керосином, але номер реально був крутий. Ще на одеському кастингу були дуже цікаві дівчата-сестри — контрабасистка і скрипалька, які все життя прожили окремо одна від одної. Вони колись дуже посварилися, але вирішили, що шоу «Україна має талант» — це чудовий шанс помиритися і разом піти на кастинг. Вони дуже віртуозно грають. Поки вони йшли на кастинги містом, то також грали, і на них дивилися люди. Мені дуже сподобалося, як вони зробили своєрідне попурі з відомих популярних і класичних творів. Вони це дуже круто поєднали. Вони грали і танцювали! Також мене вразили Карпати — там ми знайшли реально автентичних людей: трембітарів, вишивальниць, людей, які танцюють аркан. Туди можна приїжджати — і робити кастинг просто серед гір.

Що головне в доборі талантів? На що в першу чергу звертається увага?

Останній сюжет ми намагалися робити на те, щоб показати колорит регіону. На Заході ми були в Карпатах. Ми знайшли бабусю-вишивальницю — найвідомішу на полонині, яка вишиває різноманітні пречудові речі, гаптує. Потім знайшли трембітаря. У нього вся сім’я теж грає на трембіті, і ми також спробували. Так само в Одесі: ми поїхали в порт, щоб познімати моряків. Але порт був майже порожній, бо дуже багато хто насправді пішов на кастинг! А от зараз ми повернулися з Полтавщини — там ми вирішили поїхати в Диканьку. І ми знайшли там жінку — справжню відьму, і привезли її на кастинг. Ця жінка 30 років грає відьму на Сорочинському ярмарку. Її називають тітка Паша.

Вово, що тобі найбільше запам’яталося з відряджень?

Пам’ятаю, це було у Вінниці. Це було перше місто, яке ми відвідали, тому ми не очікували, що прийде так багато людей. Кастинги два дні поспіль тривали до 12-ї ночі. Там працювала тільки одна група, тому це було дуже виснажливо.

Як ти вважаєш, який жанр має найбільшу можливість захопити увагу глядачів?

Оригінальний жанр. Найбільше на кастингах було вокалістів, але чесно скажу: вони нецікаві на даному етапі. У нас поки що не було людей, схожих на Кувшинову або Семенова. Тим більше, його не можна стовідсотково назвати вокалістом — це більше оригінальний жанр. У Вінниці більшість співала пісні Оксани Білозір. Іноді складалося враження, що це кастинг «Фабрики зірок». Тому я вважаю, що найбільше шансів на успіх є в представників оригінального жанру. Той чоловік, який грав на бандурі «Хава нагілу» а — це дуже цікаво, такий жанр — це те, чого ми ще насправді не бачили. Була дівчинка семи років, яка малювала тушшю, але малювала не пером, а ниткою! Вона розбризкувала ниткою туш, і вона якимось чином ставала на листі кізочками, горами… Це було реально круто, вона мене просто вразила. Ось такий оригінальний жанр може взяти публіку. Ще я хочу додати таку річ: на перемогу має шанс той, хто не лише показує свої таланти, а й має дуже цікаву життєву історію, яка допоможе захопити глядачів. Кожне наше шоу — це як серіал: півфінал, потім фінал… Глядачі постійно слідкують, що відбувається з цією людиною. А якщо в учасника цікава історія, то й шансів у нього більше.

Зважаючи на предкастинги, який ти можеш зробити прогноз: другий сезон буде цікавішим за перший?

Стовідсотково буде цікавішим. У першому сезоні люди просто не розуміли, що це, тому учасників приходило небагато. Ніхто не знав, що таке «Україна має талант» узагалі, що таке талант-шоу. А зараз люди побачили, що це — і відкрилися. Вони йдуть цілими колективами, їх це цікавить! І це чудово.

Розмовляла Олена Колесник