До того, як стати головною дівочою мрією, Юрко вчив у сільській школі малечу грати на баяні.«На той час закінчився інститут, щоб не піти в армію, я попав тупо в село, де я косив від армії, як то кажуть», – розповів Юркеш.
Вдень – вчитель, а ввечері – фронтмен гурту «Нечиста сила». Та цього хлопцеві було замало, він прагнув слави. Юрко брав участь у музичних фестивалях, поки його не помітили організатори хіт-параду «Територія А».
Ми йому сказали: «Юначе, ми тобі готові допомогти, єдине, що у тебе є проблема – ти співаєш російською мовою, давай щось думати з цим», – поділився спогадами Олександр Бригинець.
Зворушливий хлопець із сумними очима випустив свій перший хіт «Я йду», тепер він не панк Нечистяк, а романтик Юрченко: «Мені хтось казав, що треба гримуватися, добре. Я зайшов в першу аптеку, купив «Балет» найсвітліший тон. Так з’явився мій фейс, такий забілений образ Пьєро».
Проте, для хлопця це були лише перші кроки. Він мріяв про сцену і не планував завжди бути «солодким хлопчиком»: «Побачили мене в образі цього меланхолійного полудурка без баяна, а мені аби в Київ до людей, аби сцена».
Успіх Юрка Юрченка був шаленим. Прихильниці слали листи мішками, а колеги по сцені називали його українським Майклом Джексоном. Проте час йшов і публіка вимагала нових облич. Усе так яскраво починалося, що ніхто б і не подумав – його зірковий шлях скінчиться страшним нервовим зривом. Та, мабуть, це плата за грандіозний успіх…
Сьогодні Юрко Юрченко – фронтмен панк-гурту «Юркеш», він з іронічною усмішкою згадує далекі90-і, коли був кучерявим хлопцем і співав про любов.