У 3 випуску ранкового кулінарного проєкту «Смак дитинства» до Володимира Ярославського та Ольги Мартиновської завітали справжні богатирі. Найсильніша людина планети та тренер проєкту «Зважені та щасливі» Олексій Новіков разом із братом Олександром відверто розповіли про перші зароблені гроші, дитинство в 90-х та мультфільм, який досі змушує їх плакати.
Смак, який не забути: що розповіли Олексій та Олександр Новікови
На початку випуску Олексій Новіков згадав головний делікатес дитинства — хліб, змочений у воді та посипаний цукром. Також брати розповіли, що найбільше з дитинства їм запам’яталися мамин суп із фрикадельками, бутерброди з маслом та варенням і, звичайно, шарлотка.
Спортсмен жартує: «Після цього всього треба полежати, щоб сало зав’язалося».
Бізнесмени з пелюшок
Новікови родом із київської Троєщини, тож підприємницька жилка прокинулася в них рано. Олексій розповів, як ще школярем разом із братом мив машини за 15 гривень, а згодом продавав чай і каву на авторинку, щоб самостійно оплатити репетиторів.
Дідусь чемпіонів
Також брати зізналися, що долю майбутніх спортсменів визначив саме їхній дідусь. Олексій розповів зворушливу історію: дідусь був головним інженером і власноруч виготовляв металеве знаряддя для змагань стронгменів. Хлопці їздили на змагання разом із ним, і саме так з’явилася тяга до «залізного» спорту. Олександр з усмішкою згадує щедрість дідуся та кумедні моменти, пов’язані з грошима:
«Ми до нього підходимо: “А можеш дати нам на морозиво?” Ну там 2-3-5 гривень. Він дістає 50 просто так, не дивлячись, дає і каже: “Принесете решту”. Ми ніколи ту решту не приносили… Він виховував нас як своїх дітей».
Чому плачуть найсильніші?
Найзворушливішим моментом програми став спогад про мультфільм, який брати передивлялися безліч разів. Виявляється, навіть найсильніші люди планети не можуть стримати емоцій, коли дивляться «Король Лев». Олексій та Олександр зізналися, що сцена смерті Муфаси досі викликає в них сльози.
Про «Зважені та щасливі»
Олексій зізнався, що роль наставника стала для нього несподіванкою, проте цей досвід виявився надзвичайно цінним не лише для його підопічних, а й для нього самого.
«Це цікава історія: багато чому можна навчитися у самих учасників. Вони для мене одночасно і учні, і вчителі».
Наприкінці ранкового проєкту ведучі влаштували для братів бліц-опитування «Було чи не було», згадуючи шкільні витівки та миття вікон газетами. А щоб гості почувалися як удома, Володимир Ярославський не відпустив братів без гостинців, турботливо спакувавши приготовані смаколики в судочки — адже це найкращий прояв української гостинності.
Підготував Іван Тітков