31 березня на каналі СТБ відбулася прем’єра 16-серійної стрічки «Слідча». Головну роль, майора Анастасію Ясинську, тут грає Анастасія Цимбалару. Акторка зізнається, що це найскладніший проєкт у плані зйомок, який вона мала за 10 років роботи в кіно. То ж дуже вболіває за цей серіал і сподівається, що глядач оцінить їхню роботу. В інтерв’ю Коротко про Анастасія Цимбалару розповіла, чому зйомки у «Слідчій» зробили її сильнішою, яка сьогодні ситуація у кіновиробництві, як справи зі здоров’ям, про вивчення української мови, благодійні бранчі, чому присвячує вільний час та чи має бажання ходити на побачення.
Настю, як здоров’я? А то налякали ви нас всіх. У вас були проблеми з диханням, і через це є серйозні проблеми зі слухом та горлом. Казали, що треба робити операцію.
Не можу похизуватися суттєвими покращеннями в своєму стані, адже операцію я так і не зробила. Виявляється, найбільшою проблемою в цій ситуація є банальна відсутність вільного часу. Адже сама операція і реабілітація після неї – це пауза в роботі, а цього я собі поки дозволити не можу.
У будь-якій справі доводиться чимось жертвувати, на жаль, в моєму випадку – власним здоровʼям та самопочуттям. Наразі робота кипить, і все несеться з такою швидкістю, що навіть перерва на їжу прописана в графіку мого робочого дня. І це все в період відсутності тривалого знімального процесу. Якби ще й додалися зйомки певного проєкту, навіть не знаю, як би все встигала.
Тому поки тішуся тим, що розберуся з усіма нагальними питаннями і все ж присвячу час своєму здоровʼю. Дуже сподіваюся, що це не затягнеться на тривалий період.
Зважаючи, що зйомки – дуже нелегкий процес, як це впливає на роботу?
Наразі в роботі з цим проблем немає. По-перше, ситуація вже не така гостра, як була кілька місяців тому, все ж лікування дало певний результат. По-друге, я вже трохи адаптувалася до свого нового стану, і такого стресу, як на початку, не відчуваю.
По-третє, просто перестала соромитися при знайомстві з новою людиною казати, що маю певні проблеми зі слухом, і просити говорити трохи гучніше.
А моє близьке оточення вже знає про цю мою особливість. І до того ж ситуація не настільки критична, що я геть нічого не чує. Слух є, просто гірше, ніж був до хвороби.
А от з диханням, поки триває опалювальний сезон, все трохи складніше. Але й це налагодиться з потеплінням і зовсім зникне після проведеного хірургічного втручання. Тому глобальних причин для занепаду духом, вважаю, немає. Ми зараз живемо в такий час, що люди вимушені вчитися жити з проблемами набагато глибше, ніж просто погіршення слуху.
У нас чимало талановитих акторів. Зараз велика конкуренція в кіно?
Важко говорити про конкуренцію в плані досвіду та наявності певних здібностей. Після початку повномасштабного вторгнення ситуація у кіновиробництві суттєво погіршилася: проєктів стало менше, умови праці в рази гірше, фінансування майже припинилося.
Зараз прагнуть знімати кіно доступніше та швидше. Звісно, що при таких умовах і обсягах роботи не кожен погоджується працювати, але залишатися в професії все одно хочеться. Нині прагнуть зменшити обʼєм витрат на оплату заробітної плати, тому запрошують на зйомки за дуже низькі ставки. І тут вже кожен ухвалює самостійне рішення: чи готовий він погодитись на такі умови.
Є актори, які цінують власну працю і зусилля, які вони вкладають у виконання своєї роботи, тому тривалий час сидять без зйомок. Але є й ті, хто вимушені погодитися на запропоновані умови, бо елементарно треба продовжувати на щось жити.
Ви можете обирати, в який проєкт йти? Є запрошення чи шукаєте самі?
Кожен актор має право обирати, чи йти йому в запропонований проєкт, чи ні, відштовхуючись від власних вподобань у сценарії, запропонованих умов, комфорту чи його відсутності, роботи з певними командами, запропонованої оплати. Інша справа, що пропозицій стало не так багато.
В основному запрошення пройти на кастинг того чи іншого проєкту надходить по запиту кастинг-директора чи режисера, тому самостійно шукати роботу не доводиться. Буває й таке, що тебе одразу затверджують на проєкт, бо мали позитивний досвід роботи з тобою в минулому, тому етап проб тобі вдається оминути.
Я поки маю можливість відмовлятися від роботи, якщо розумію, що це буде для мене некомфортно або сценарій мені нецікавий. Але це ситуація на сьогодні. Планувати на завтра в наших реаліях – велика розкіш, тому ніхто не знає, як буде надалі. Звісно, хочеться насамперед розвиватися і рости в своїй основній сфері діяльності і заробляти своєю улюбленою справою, а не шукати інші альтернативи.
У серіалі «Слідча» у вас головна роль. Цей серіал – з тих, який ви обрали б з поміж-інших?
У проєкт «Слідча» я йшла саме по любові до запропонованого сценарію. Мені була дуже цікава героїня і ті трансформації, які вона проходить протягом серіалу.
До того ж, такої ролі у мене ще не було, тому дуже кортіло кинути виклик самій собі. Моя героїня спочатку здається дуже правильною, «занудою», перфекціоністкою. Вона звикла слідувати правилам і підкорятися певній системі. Це її «зона комфорту», тут вона почувається впевненою.
Але життя йде за іншими правилами, яким інколи доводиться підкорятися, «ламаючи» себе. Як пройти цей шлях, не втративши в собі людину та не зраджуючи собі, – для неї гостре питання, яке вона й буде вирішувати. А може, взагалі, стане частиною нових для себе реалій і відкриється зовсім з іншої сторони.
Процес зйомок став для мене колосальним досвідом і точно зробив сильнішою і більш витривалою. На даний момент, це найскладніший серіал в плані виробництва, який я мала за 10 років роботи в кіно. Навряд я вкладала колись більше зусиль, ніж в цю роль, тому дуже сподіваюся, що глядач оцінить нашу роботу.
Ви писали, що зйомки «Слідчої» – це був божевільний і надзвичайно складний період. В чому саме була складність для вас?
Як я вже казала вище – саме у виробництві. Зараз вимушені знімати кіно в рази швидше, але обсяги роботи при цьому виросли. Отже, все це відбувається за рахунок власних ресурсів учасників процесу.
Ми знімали в паралелі по 2 групи, обсяги тексту інколи доходили до 50 сторінок на день. Ми грали в футболках на вулиці при мінусовій температурі, працювали 3 місяці в холодному павільйоні у легкому одязі. Те, що ми зробили, на мою думку, гідну роботу абсолютно чесно та не шкодуючи себе – для мене подвиг. Тому всім серцем вболіваю за цей проєкт, бо це вартувало немалих зусиль.
Повне інтерв’ю читайте на сайті KP.UA.
Читайте нас також у Viber і Telegram СТБ