Виховання – штука складна. Іноді до власних дітей важко знайти підхід. Що вже казати про дітей нового чоловіка або дружини. Як же потоваришувати з чужою дитиною і стати для неї справжнім другом? Детальніше читайте в нашому матеріалі.
Більше на тему: Ігри з дітьми вдома: у що можна пограти з дитиною
Дуже важливо розуміти, що у дитини вже є батьки, тому новій мачусі або вітчиму не варто намагатися стати другою мамою або татом. Краще – стати другом. У такому разі стосунки варто будувати партнерські, не треба бути суворим або сюсюкатися. До того ж партнерські стосунки – чудовий досвід для дитини. Якщо вона навчиться вибудовувати такі взаємини з дорослими з дитинства, то велика ймовірність того, що дитина виросте розважливою.
Знайомство з дитиною
Для того, щоб знайомство дитини з новим членом сім’ї пройшло добре, краще це робити на його території (наприклад, вдома). Так вона буде почуватися впевненою та розкутою. А якщо дитина буде в гарному настрої, то і налагодити контакт із нею набагато легше.
Під час знайомства з дитиною намагайтеся бути максимально чесними та щирими. Поясніть їй, що одруження або заміжжя потрібні для того, щоб бути щасливим. Не бійтеся запитань на кшталт «А зі мною ти що, нещасливий?». Просто поясніть, що для повного щастя потрібно бути поруч зі своєю другою половинкою і що іноді ця друга половинка не завжди його мама або тато.
Будьте другом і батьком/мамою одночасно
Звичайно, розраховувати на те, що чужу людину дитина буде сприймати як повноцінного батька або матір, нерозумно. У такому разі спочатку потрібно, щоб дитина стала прихильною до вас. Для цього слід насамперед бути чесним і відвертим. Постарайтеся втілити в реальність одне із заповітних бажань дитини: сходіть з малюком в зоопарк (якщо він цього давно хотів), відвідайте планетарій, картинг – подаруйте дитині щастя і вона обов’язково відповість взаємністю.
Також не бійтеся виховувати дитину. Але. У цій справі потрібно знати міру і подавати дитині власний приклад. Не варто кричати або занадто бурхливо виражати своє невдоволення. Пам’ятайте, ви повинні бути чесними з дитиною і тримати своє слово. Найкраще в таких питаннях спочатку домовитися про деякі правила поведінки та намагатися дотримуватися їх. Так будуть чіткі межі, порушення яких потягне за собою певні наслідки.
Більше на тему: Методики розвитку дитини після року: порада психолога Тетяни Ларіної
Ревнощі дитини
Як правило, при створенні нової сім’ї дочка ревнує батька до мачухи, а син – маму до вітчима. Така реакція закладена у нас на генетичному рівні. Як правило, така проблема дуже поширена. Для того, щоб її вирішити, важливо пам’ятати одне правило: дитині неприємно, що її звична сім’я зруйнована, тому треба показати їй, що є альтернатива. Важливо, щоб і мама, і тато були щасливі. І для цього їм не обов’язково жити разом.
Також, щоб уникнути ревнощів дитини до мачухи або вітчима, стежте за тим, чи порівну ви розділяєте свою увагу між дитиною та половинкою. Скажімо, несете дружині квіти – обов’язково захопіть дитині смаколиків. Пам’ятайте, діти дуже відчувають брехню, тому всі ваші дії повинні бути абсолютно щирими.
Етапи прийняття дитиною нового члена сім’ї
Психологи виділяють чотири етапи, через які проходить дитина, перш ніж прийняти вітчима або мачуху.
Протест
Перший етап у дітей різного віку проходять по-різному: малюки починаю хворіти або влаштовувати істерики, підлітки цілими днями проводять час із друзями або на спортивних секціях. Головна мета – привернути якомога більше уваги рідних батька чи мами до себе та відволікти їх від другої половинки. В такій ситуації потрібно якомога більше часу проводити разом і обговорювати правила поведінки. РАЗОМ проговорювати правила поведінки.
Відчай
У цій фазі діти реагують на питання, побажання, пропозиції надто болісно, часто не контролюють себе, аж до істерик. Якщо такі істерики трапляються часто, з криками та сльозами, краще, що може зробити батько чи мама, – це обійняти. Навіть через силу. Головне, дати зрозуміти дитині, що ви її любите й ніколи не покинете.
Заперечення
Це етап глибокої образи: «Я не хочу бачити цього «приймака!». Проявляється він у повному ігноруванні прийомного батька або матері. В таких ситуаціях не потрібно карати дитину. Але й відпускати ситуацію теж не можна. Поговоріть із дитиною, дайте зрозуміти їй, що ви любите свою другу половинку точно так само, як і любите свою дитину. Дозвольте дитині висловити свою думку з цього приводу, розпитайте, що її турбує. У таких ситуаціях дуже важливо вирішувати питання разом.
Більше на тему: Догляд за новонародженим малюком: поради від Тетяни Шпильки
Примирення
Кожен із трьох попередніх етапів не може тривати більше місяця-півтора. Якщо ж ситуація не змінюється, то краще за все звернутися по допомогу до психолога. Якщо ви правильно пережили всі три етапи, обов’язково настане четвертий, коли дитина готова до компромісів, до тісного спілкування з прийомним батьком чи мамою. Тому тут вже повинні підключатися вони: витягати дитину на прогулянку, виконувати з нею домашнє завдання тощо.