Мати Петра жила в лісі та всіляко прищеплювала синові любов до незайманої природи – колись вона навіть хрестила його за слов’янським звичаєм. Однак коли Петро виріс, йому довелося вийти з лісу і в пошуках роботи поїхати у велике місто. Незабаром він познайомився з типовою мешканкою мегаполісу Іриною – дівчина цінувала комфорт, дарований цивілізацією, і навіть думки не мала, що їй коли-небудь доведеться жити в глушині, на лоні природи. Самою собою, коли Петро повіз знайомити Ірину з майбутньою свекрухою, вона не соромилася виявляти своє «фе» з приводу язичництва та аскетичного життя у лісі. Тоді мати Петра вирішила провчити розпещену дівицю…