Втрачена душа ще живої людини блукала коридорами клініки
Ця історія багато років передавалася з вуст в уста медсестрами і лікарями однієї психоневрологічної клініки. М’які кроки … Їх постійно хтось чув, проходячи по прольоту між правим і лівим крилом особливого корпусу. Неначе хтось тихо-тихо слідував за тобою … Іноді сміливці чекали, коли «кроки підійдуть», і щодуху мчали геть по прольоту в інше крило. Відчайдушні інтерни любили розважатися так само під час нудних нічних чергувань.
Так було до тих пір, поки керівництвом клініки не було прийнято рішення закрити друге крило через старість. Проліт відрізали від опалення та електрики. Але ходити з працюючого правого крила в сусідній корпус було зручніше через той самий проліт. І персонал лікарні користувався ним, як і раніше …
Одного разу Марина, медсестра інфекційного відділення лікарні, мала віднести медкартки в головний корпус. Так сталося, що йти їй довелося через проліт. Хоча Марина вважала за краще довший, але спокійний шлях – через вулицю. День у дівчини не задався ще з ранку – спочатку розбилося дзеркало, потім – чорна кішка перебігла дорогу. А вже на роботі Марина виявила, що у неї пропав гаманець.
Дівчина відчувала себе погано. Здавалося, що весь світ налаштований проти неї. З такими думками Марина увійшла в легендарний проліт між корпусами … Було настільки тихо, що їй стало не по собі. І раптом за спиною вона почула ті самі м’які кроки … Марина переконувала себе в тому, що все це їй тільки здається … Потім кроки стали рідше, ніби хтось стрибав – легко, легко. Марина намагалася не дивитися назад. І лише в кінці свого шляху вона не витримала і обернулася … на щастя, вихід був уже поруч.
Побачене настільки вразило дівчину, що вона спіткнулася об відро і розсипала всі документи …
Що було у дівчини за спиною – дізнаєтеся, подивившись випуск проекту «Містичні історії» ПРЯМО ЗАРАЗ:
