«Я боюся готувати для мами», – Олександр Білодід
Про закулісні таємниці, справжні стосунки між учасниками та свою кулінарну історію «СК» розповів учасник шоу і наш земляк Олександр Білодід.
ЧЕРВИ ЗООФОБУСИ ЗА СМАКОМ СХОЖІ НА ГОРІХИ
Олександре, розкажіть, як проходять зйомки, чи проводили перед початком шоу для учасників якісь майстер-класи з кулінарії?
Підготовка до проекту тривала всього кілька днів. Нас не те що вчили готувати, а просто знайомили з кухнею, показували, як користуватися технікою. Це швидше було освоєння на місцевості, а не підготовка кухарів. Безпосередньо ж графік зйомок – достатньо щільний. На початку шоу, коли учасників було ще багато, то лише пост-інтерв’ю доводилося записувати по п’ять годин. Спершу ми знімалися по два тижні поспіль без перерви. Але потім графік змінився: чотири дні зйомок, два вихідні. Виїзні ж конкурси можуть починатися і о першій, і о третій годині ночі. Звісно, перед конкурсами нас попереджають, коли виїзд.
А були на «МастерШефі» незнайомі вам продукти?
Лише двічі на проекті я стикався з продуктами, про які до цього не мав жодного уявлення. Першого разу це були черви зоофобуси, другого – фрукт мангустин. До речі, зоофобуси виявилися дуже смачними, схожими на горіхи. Решту ж продуктів я знав. Інша річ, що часто я не розумів, як їх правильно готувати. Наприклад, спаржу. Здавалося б, це всім відомий популярний продукт, але я не думаю, що переважна більшість людей пробувала його готувати і взагалі уявляє, яким він має бути на смак. Те ж саме було з іншими фруктами, овочами чи морепродуктами. Усі знають, що таке устриці, проте що з ними робити і як їсти – це вже інше питання.
Тобто, у таких випадках покладаєтеся лише на інтуїцію?
Так. У якийсь момент я зрозумів, що у разі, коли отримуєш незвичайний продукт, треба розділити його на порції і спробувати по-різному приготувати: замаринувати, підсмажити, зварити і т. ін. Крім того, ми ж розуміємо, що якщо нам дають екзотичний продукт і годину часу, то, імовірно, що він готується дуже швидко. Залишається лише обрати спосіб приготування. Ділити продукти на порції та по-різному їх готувати нас, до речі, привчав конкурс «Конвеєр».
Коли після завершення конкурсу судді пробують страви, то інколи демонстративно випльовують їжу. Чи дійсно вона буває настільки поганою, чи це спеціально робиться на камеру?
Ну… Як не крути, але смакові рецептори Ектора дуже сильно відрізняються від наших. Улюблена українцями смажена на салі картопля для нього – дуже жирна неїстівна страва, смерть для печінки. Проте в більшості випадків, коли судді випльовували нашу їжу, це було заслужено. Наприклад, страва Ольги Ількухіної з мізків. Вона додала туди столову ложку соди. У неї вийшла не просто неїстівна страва, а взагалі жах.
«ФІОНА ШРЕКА НЕ ПРИЙНЯЛА»
На шоу явно простежується розподіл учасників на два табори. Такі само стосунки і в реальному житті?
Я б назвав цю ситуацію холодною війною. Звичайно, не всі зійшлися характерами. Кожний розуміє, що є учасники, які йому симпатизують, і навпаки. Проте, ми всі живемо разом, і спілкуватися все одно якось потрібно. У той же час те, що буває під час конкурсів, – це швидше емоції, ніж справжні стосунки.
А можете назвати когось, хто справді став вашим другом?
Зараз я спілкуюся з Михайлом Сосновських, Єлизаветою Глинською, Анною Заворотько. Хоча мені так само імпонують і Віталія Іващенко, і Геннадій Цаюк. А взагалі мені сподобалася вся двадцятка, хоча зараз мені й кажуть, що я дивлюся на світ крізь рожеві окуляри (сміється).
І все ж таки, за якими критеріями ви поділялися на команди під час третього конкурсу: за симпатіями чи за здібностями?
Якось так виходило, що мої симпатії завжди були на боці більш здібних. А якщо серйозно, то Владислав Малахов, коли вперше вибирав команду, сформував червоних. Туди потрапив я, Михайло, Ліза, Аня, Іванка. Тоді Владиславу вдалося визначити оптимальний склад. Можливо, це була випадковість, або він дійсно так розбирається в людях. З того часу ми й здружилися. Так, мені хотілося попрацювати і з іншими учасниками. Наприклад, з Віталієм Барилком чи Ігором Папаяні. З кимось сподобалося, з іншими – ні.
У першому сезоні виразно простежувалася любовна лінія у стосунках між учасниками, а також між одним із суддів та учасницею. Чи є щось подібне в цьому сезоні?
В учасників цього року якось не склалося. Є або одружені та заміжні, або просто не сходяться характерами. На початку проекту Денис Цигуй пробував залицятися до Тані Немирович, але в них нічого не вийшло. Фіона Шрека не прийняла, і роман закінчився, не встигши початися (сміється). Попереду ж глядачів чекає ще одна любовна лінія з Ектором. Не хотів лаятися
Олександре, ви не пройшли на перший сезон «МастерШефа». Чому?
Кастинг на перший «МастерШеф» проходив у три етапи: регіональний відбір, інтерв’ю з психологом і телевізійний конкурс. У Харкові мою свинину з яблуками і смаженою картоплею визнали смачною і запросили до Києва. А потім було інтерв’ю з психологом і… Словом, далі мене не пропустили.
У коментарях та під час самого шоу учасники часто нецензурно лаються. Вас же вважають найскромнішим у цьому сенсі. Як взагалі учасники спілкуються між собою?
Усі знають, що лаятися – погано, але ж ми люди, і коли виникає якась складна ситуація чи запарка на роботі, утриматися важко. На кухні «МастерШефа» – те саме. Що ж стосується пост-інтерв’ю, то це все емоції. Про себе можу сказати, що лаятися я не хотів. Крім того, між самими конкурсами й коментарями проходить по кілька годин. Мабуть, я не настільки емоційна людина, щоб згадувати всі неприємні моменти дня і потім «відриватися» на своїх колегах.
На шоу декілька разів учасників ділили на жіночу та чоловічу команди. То все ж таки, хто краще готує, чоловіки чи жінки?
Якщо казати про «МастерШефа», то мені здається, що хлопці цього року сильніші. У світовій практиці також чоловіки є кращими кухарями. Проте на пострадянському просторі все одно найкраще готують жінки. Адже кожна мама – це кулінар. А їжу краще, ніж готує мама, не може приготувати ніхто. До речі, я й зараз не можу готувати мамі, Катерині Федорівні Білодід (вона живе в селищі П’ятигірське Балаклійського райо-ну), соромлюся. Адже це на «МастерШефі» я експериментатор і можу дозволити собі помилятися. А вдома я точно знаю, що мама приготує набагато краще за мене і смачну смажену картоплю, і відбивні, і суп з домашньою локшиною.
«ЩО ТАКЕ МАРГАРИН, ДЛЯ МЕНЕ БУЛО ЗАГАДКОЮ»
Олександре, як вийшло, що ви, математик за освітою, стали одним з кращих кулінарів-аматорів України?
Усе почалося з університету. Коли я вступив на перший курс механіко-математичного факультету Харківського національного університету, я вмів робити лише яєчню та смажену картоплю. Поступово навчився готувати звичайну студентську їжу, таку, як гречана каша чи макарони. І вже на четвертому курсі, коли ми дозволяли собі прогулювати пари й підробляти «на морозиво», я побачив, як у гуртожитку на кухні моя однокурсниця готувала плов. Мені стало цікаво, і я попросив її розповісти рецепт. Після цього спробував зробити плов сам. Усім моїм друзям дуже сподобалося, і на хвилі тих утішних слів я почав періодично ставати за кухонну плиту. Я навчився готувати тушковану картоплю, суп, далі почав дізнаватися рецепти більш складних страв, таких, як м’ясо у кисло-солодкому соусі. І серед друзів у гуртожитку почала поширюватися думка, що Білодід непогано готує. Мабуть тому, що всім було ліньки самим робити їжу і простіше було сказати, який хтось вправний кухар, і прийти до нього на обід.
На шоу вас вважають майстром випічки. Чи завжди десерти були вашою візитною карткою?
У дитинстві у нас вдома була книга «500 рецептів випічки», і чомусь інгредієнтів, які там зазначалися, ніколи не було в моєму холодильнику. Що таке маргарин, для мене взагалі було загадкою, адже у той час окрім вершкового масла у нас вдома нічого не було. Через це в дитинстві у мене ніколи не виходила випічка, і про торти й тістечка я забув на багато років. Уже у зрілому віці моя подруга Наталя Сергієнко порадила мені подивитися в Інтернеті блог однієї московської панянки, яка готувала цікаві десерти. На той момент я жив у квартирі, де вже була хороша духовка. Я спробував приготувати кекс, і з першого разу мені це вдалося. Після цього стало цікаво пробувати далі, а на певному етапі я почав навіть експериментувати.
А вдома часто експериментуєте на кухні?
На конкурсах «МастерШефа» доводиться експериментувати дуже часто. Але вдома навряд хтось буде готувати страву із шоколаду, луку-порею і хріну. Хоча шоколадний соус – це вже не новина, і сьогодні у кулінарному світі вже мало кого можна ним здивувати. Не готував би й десерти з овочів. Приміром, з цвітної капусти чи буряка, як це було на проекті. А взагалі, вдома я намагаюся готувати стандартні страви, проте використовую для них екзотичні спеції.
Ірина Гудзь
