«Раніше мама відчувала себе у нас господинею. Більше такого немає … » – Яна Трофименко

З родиною Трофименко з Харкова глядачі телеканалу
СТБ познайомилися в квітні цього року. Мама
Яна (38 років), батько Олексій (37 років) і троє синів – Валентин (16 років),
Трохим (6 років) і Федір (4 роки) – багато років не могли знайти спільної мови.
Найближчі
та найрідніші люди просто не вміли жити разом. Рідна мати Яни – Світлана Володимирівна вважала,
що в будинку дочки господинею є саме вона.

Як змінив їхнє
життя проект «Кохана, ми вбиваємо дітей»? Чи
змогла сім’я пройти випробування, які можуть витримати лише сильні духом? І які
висновки дорослі і діти зробили для себе після зйомок? Відповіді
на ці та інші питання журналісти сайту СТБ дізналися з перших вуст,
поспілкувавшись з Яною Трофименко.

Яна, що змінилося у житті вашої родини після
участі в проекті «Кохана, ми вбиваємо дітей»?

Звичайно,
змінилося багато чого, але, слава Богу в кращу сторону. Дуже
рада, що ми звернулися за допомогою саме до цієї програми. Ні про що не шкодуємо! Я
навіть писала подяку команді телеканалу СТБ, яка працює над цим проектом.

Якщо розповідати
більш конкретно, то мій чоловік до участі в проекті жив за принципом: «Я
заробляю гроші, вдома мене не чіпайте». Олексій так вважав
не тому, що він погана людина. Просто
він не розумів, що чоловік повинен не тільки заробляти гроші, але й допомагати
дружині з будинком і дітьми. Завдяки передачі він
змінився повністю. Став набагато більше уваги
приділяти дітям. Навчив
5-річного Федора читати… та так, що той тепер читає як дорослий!

А як справи у старших синів?

Трохим пішов до
музичної школи. Спочатку
я з ним займалася, але у мене в житті не склалося зі слухом, тому довго
допомагати йому не змогла. Тоді
чоловік сам підключився до музичного розвитку сина, почав давати йому поради.

До того, як
Трохим пішов до школи, йому не вистачало спілкування з однолітками. Тепер він –
першокласник, у нього з’явилося багато друзів. На
день народження ми замовили для нього розважальну програму в дитячому кафе,
куди він запросив своїх однокласників і друзів. Трохим став більш
розкутим і впевненим у собі.

Валентин зараз
готується до випускних іспитів, а ми до його випускного балу і вступу до
інституту. Тьху-тьху,
три рази, щоб не наврочити! Також
нещодавно наш Валік виграв Всеукраїнську олімпіаду з економіки: отримав
грамоту, а ми з татом подяку за виховання сина.

А які у вас зараз стосунки з матір’ю?

З мамою стосунки
стали більш дружніми і лояльними, ніж раніше. Ми спілкуємося, але набагато рідше. Адже
до проекту вона практично у нас жила: приходила в наш будинок і вважала, що
вона – господиня. Переставляла речі
з місця на місце, як цього хотіла. Зараз такого більше немає. Мама
допомагає хіба що, якщо потрібно погуляти з хлопчиками.

Найголовніше,
що і моє ставлення до матері змінилося. Я
весь цей час задавала собі питання, чому в нашій сім’ї раніше був такий
розбрат, і зрозуміла, що на той момент, коли я звернулася в передачу, багато в
чому себе вела дуже неправильно. Мені
в першу чергу дуже хотілося бути гарною донькою, довести їй, що я в житті щось
можу і хотілося, щоб вона мною пишалася. Я навіть між нею і своїми
дітьми розривалася. Хотіла
і мамою бути класною, та донькою гарною. Але осмислення
помилок прийшло вже після участі в проекті.

Мама з вашим чоловіком знайшли спільну мову? У
програмі всі бачили, що раніше вона його дуже не любила, а зараз?

В принципі,
спільну мову вони знайшли. Тих
істерик, які постійно відбувалися при дітях, вже немає. Після
проекту, ми твердо вирішили, що відносини між дорослими не повинні позначатися
на дітях. Якщо я відчуваю,
що назріває скандал – відправляю їх на вулицю.

Як з родиною проводите дозвілля?

Правду кажучи,
зараз ми багато часу проводимо з дітьми. Після
участі в проекті намагаємося робити це більш цілеспрямовано: відвідуємо секції,
концертні програми, ходимо всі разом у кіно. Звичайно, все
це з урахуванням того, щоб діти не втомлювалися. Також
їздимо на природу, на дачу, зустрічаємося з друзями і самі влаштовуємо пікніки.
Навіть
Валентина вмовили з’їздити з нами і допомогти побудувати будиночок на дереві, про
яке пацани так мріяли, особливо Трохим. А
там і молодші сини зацікавилися чоловічими справами і попросили у нас молоток,
цвяхи, викрутки.

Чи стали ваші чоловіки більше поважати вас після
проекту?

Чоловік так, а
діти взагалі змінилися! Трохим
став такою милою дитиною, постійно мене цілує, каже: «Мамо, я тебе дуже люблю».
Валентин
раніше теж не любив всі ці ніжності, я думала, що він гидував. Але
тепер розумію, що він перебував у такому напруженні, що не підпускав до себе
взагалі нікого. Я
зараз читаю книги з психології підлітків і багато беру корисного для життя саме
звідти.

З ким Трохим сьогодні спілкується більше – з вами чи
з бабусею?

Коли як. Справа
в тому, що живе він з нами, часу проводить більше з нами, але він поки що не
відійшов повністю від бабусиного впливу. Думаю, що з часом ми і це
виправимо.

Вам сподобалися ті рекомендації, які експерти
давали на проекті?

Рекомендації
першого тижня нам дуже сподобалися. Я
зробила плакат з розпорядком дня і дієтами для всіх членів сім’ї, прикрасила
кількома нашими фотографіями і повісила його на кухні. Тепер
не тільки ми користуємося цими правилами, але й наші гості із задоволенням їх
читають і беруть собі до уваги.

Чому навчив вас проект?

Можливо, це
комусь здасться дивним, але проект допоміг мені повірити в себе. Виявляється, це дуже важливо! Звичайно,
змінилося в нашому житті не все і не відразу, але з часом я зрозуміла, що жити,
намагаючись щось і комусь доводити (навіть рідній мамі) не завжди продуктивно і
корисно. Нещодавно
чоловік пожартував: «Янка, коли ти наступного разу надумаєш рятувати світ… почни, будь ласка, з
покупки окулярів і дзеркала!»

Які емоції у вас виникли, коли ви побачили
програму про свою сім’ю?

Мені сподобалася
програма, те, як це подали в ефірі. Звичайно,
є якісь моменти, які мені б не хотілося бачити на екрані. Але
в цілому випуск мені сподобався, тому що проблему окреслили дуже чітко.

Юлія Жовнір, сайт STB.UA

Відео програми за
участю родини Трофименко – дивіться нижче