Діана Зотова – героїня 14 сезону романтичного реаліті «Холостяк» на СТБ, яка покинула проєкт у пʼятому випуску. Саме тоді дівчина зізналася, що досі має почуття до свого колишнього хлопця, тому після відвертої розмови з Тарасом Цимбалюком, вона поїхала додому. Ба більше, в мережі зʼявилося багато чуток, що Діана вийшла заміж. В інтерв’ю Gazeta.ua дівчина прокоментувала ситуацію, розповіла чому вирішила взяти участь у проєкті та що насправді відчувала до Тараса Цимбалюка.
Інтервʼю з Діаною Зотовою: що розповіла ексгероїня «Холостяк-14»
– Чому ви не намагалися побудувати стосунки з Тарасом Цимбалюком поза проєктом?
– Ми з Тарасом почали спілкуватися ще у 2022-му, коли він був ведучим «Міс Україна». Потім почалася війна, ми опинилися в різних країнах, і в обох були стосунки, тому було б неправильно підтримувати контакт. Згадала я про Тараса лише тоді, коли побачила запрошення на проєкт «Холостяк». Мені стало зрозуміло, що він вільний, якщо бере участь у такому проєкті, а я тоді теж була вільною. Я подумала: «А чому б мені не піти на проєкт?»
Тим паче це був перший досвід для мене на телебаченні, і мені було цікаво спробувати себе в такому форматі.
Яка різниця, де дізнаватися людину – на проєкті чи в житті. Я така людина, що й у житті не біжу в стосунки одразу, а довго придивляюся, тому проєкт був би лише на користь. І так, у цьому проєкті обирати може не лише холостяк, а й дівчата, як і в реальному житті.
Я з повагою ставлюся до Тараса, бо розумію, що цей проєкт дався йому нелегко. І знаю, що Тарас з такою ж повагою ставиться до мене та до мого виходу з проєкту. Я впевнена, що він не має на мене жодних образ – він доросла, свідома, адекватна людина й усе розуміє. Напевно, усе сталося так, як і мало статися.
– Чому вирішили взяти участь у проєкті, якщо мали почуття до колишнього?
– Я вирішила взяти участь у проєкті, тому що стосунки з колишнім завершилися задовго до його початку. Звісно, два роки серйозних стосунків неможливо повністю забути одразу, але це не означає, що після розставання треба закриватися вдома й зупиняти життя. На момент початку проєкту я чітко розуміла, що наше примирення неможливе. Але, як виявилося, інколи навіть один дзвінок від близької людини може змінити все.
І я розумію обурення глядачів, які не можуть повірити, що в перший же день, як я виїхала з проєкту на роботу, мені зателефонував мій колишній хлопець (до речі моє здивування було не меншим, бо наче ми з ним все вирішили остаточно), тому я навіть цей його дзвінок розглядаю як знак долі. Бо якщо б він подзвонив на декілька днів раніше чи пізніше, я б просто фізично не змогла відповісти, бо під час участі в проєкті у нас не було телефонів.
– Розкажіть про ці стосунки. Чи правда, що ви вийшли заміж за нього?
– Щодо весілля можу сказати лише одне: коли воно відбудеться – ви точно це побачите. На моєму весіллі буде розкішна сукня з фатою, у мого чоловіка – костюм, поруч будуть мої родичі та родичі чоловіка, друзі, які розділять з нами це щастя, і в моїх соцмережах буде підтвердження. Як тільки буде весілля – ви цього точно не пропустите, обіцяю (посміхається).
– На першій вечірці ви сказали, що маєте летіти по роботі. Розкажіть детальніше, чим займалися в цей час?
– Так, я справді літала до Франції на зйомку кампанії купальників. Я вже 10 років працюю моделлю, маю контракти з відомими брендами та агенціями, і роботодавців не хвилює моя участь в реаліті, якщо робота узгоджена заздалегідь. Ця зйомка була погоджена ще за півроку до проєкту, і я одразу повідомила про неї команду «Холостяка». Якби мені не дозволили полетіти на зйомку, мені довелося б відмовитися від участі в проєкті, бо я не змогла б підвести величезну команду, яка на мене розраховувала.
Але я не бачилася зі своїм колишнім, як усі думають. На той час ми працювали в різних країнах, тому не могли ніяким чином зустрітися, і проговоривши просто всю ніч по телефону, зрозуміли що все ще можна повернути. Так, у це важко повірити, звучить як казка, але я цей дзвінок розцінюю як знак долі. Тому я повернулася з роботи в проєкт із думками про те, що не можу продовжувати участь після того, що ми з моїм колишнім хлопцем поговорили й зрозуміли, що можемо дати ще один шанс нашим стосункам.
Але за умовами контракту я не могла просто взяти й не приїхати назад на проєкт. Саме тому мені треба було повернутися, узгодити своє рішення щодо того, що я хочу піти і знайти влучний момент для мого виходу, щоб нікого не підвести і щоб це було цікаво глядачам.
Я розумію, що це телепроєкт, і дуже поважаю роботу команди «Холостяка», але мене засмутило те, що виглядало, нібито я прикривалася роботою, а сама замість цього зустрічалася з колишнім – це неправда. Усі знали про мої зйомки наперед, і за потреби я можу надати всі докази.
– Кого вважали конкуренткою і з ким найбільше здружилися на проєкті?
– Чесно кажучи, я дружила майже з усіма дівчатами, з якими ми жили в будинку. На початку було певне напруження, особливо коли вмикалися камери, але поза кадром атмосфера була зовсім іншою. Після проєкту деякі дівчата навіть вибачилися одна перед одною за недоречні висловлювання – і я не була винятком.
Найближче я спілкуюся з Лєрою, бо ми обидві з Миколаєва, і вона дуже цікава та розумна дівчина. Дуже поважаю Олю-тренерку та Юлю-фотографиню – виглядати так чудово після 30 та з дітьми – це величезна праця, і мені справді є, чому в них повчитися. У нас навіть є спільний чат з кількома дівчатами, де ми обговорюємо нові серії та просто ділимося життям.
– Чи шкодуєте про участь у проєкті?
– Звісно, що ні. Я не зрадила себе, зробила так, як відчувала, і зараз дуже щаслива. Мені здається, що «Холостяк» навіть трохи обʼєднав українців по всьому світу в настільки важкі часи та дав можливість хоч трохи відволіктися від війни – навіть під час відключень світла. Якщо люди не нервували через війну, а обговорювали, яка Діана погана чи хороша, то я щаслива, що хоч таким чином зробила свій маленький внесок у їхній емоційний стан.
– Де ви зараз проживаєте? І скільки коштів вам потрібно для комфорту на місяць?
– В Україні я поки не можу жити, бо наше житло пошкоджене вибухом. Зараз займаюся його відновленням. Моя сімʼя живе в Грузії – після прильоту в дітей почалися сильні тривожні стани, тому їх довелося вивезти в безпечніше місце. Я ж працюю і живу переважно в Європі, але часто приїжджаю в Україну.
Під час війни говорити про комфортне проживання складно, тому що немає комфорту, коли ти живеш у постійній тривозі й не можеш повернутися в рідний дім, як і багато українців зараз. Для мене комфорт – це коли ти можеш спокійно поспати і маєш що поїсти. Повірте, на цей мінімум потрібно небагато грошей. Точної суми на себе в мене немає, але завжди є сума, яку я перераховую своїм рідним у Грузію.
– Чи плануєте материнство найближчими роками? Якою бачите свою майбутню родину?
– Поки що про це рано говорити. Але життя непередбачуване – усе станеться у свій час. А взагалі, я виросла в багатодітній родині й дуже люблю діточок, тому мене материнство не лякає. Попри проблеми, я памʼятаю дитинство як веселе й щасливе. Тому не здивуюся, якщо через років десять і в мене буде велика родина – якщо цього захоче мій чоловік.