Раду Поклітару представив свій новий балет

8 і 9 жовтня в Київському муніципальному академічному театрі опери і балету для дітей та юнацтва кияни могли побачити одну з останніх роботу Раду Поклітару – одноактний балет «Жінки в ре мінорі».

Трагічна історія про неіснуючу жіночу дружбу під геніальну музику І.С. Баха створила чарівне видовище. В балеті задіяні 17 танцівників трупи «Київ модерн-балету» і абсолютно кожен з них гідно впорався як з технічної завданням, так і з передачею власного сприйняття змісту і форми постановки Раду Поклітару.

Варто звернути увагу на роботу постановника світла і художника по костюмах, які спільними зусиллями створили захоплюючу атмосферу вистави. Танцівники одягнені в однакові сірі сукні. По-своєму осмислюючи сучасну танцювальну лексику, хореограф демонструє непривабливий образ суто жіночого колективу, на тлі якого особливо яскраво і контрастно виглядає дуетна хореографія.

«По-перше, мене надихнула абсолютно приголомшлива музика Баха, – розповідає, в чому черпав своє натхнення Раду Поклітару, – а також« Дім Бернарди Альби »Федеріко Гарсіа Лорки. І, хоча, п’єса не має нічого спільного з балетом, вона так само послужила джерелом натхнення ».

Крім балетної прем’єри Раду Поклітару, гості театру могли познайомитися з новим культурним проектом «Оголення душі» – фотовиставкою, у створенні якої взяли участь танцюристи «Київ модерн-балету».

Так же свій авторський одноактний балет «Бачення Рози» на музику Олександра Родіна представив провідний танцюрист «Київ модерн-балету» Олексій Бусько.

Сучасні балетні постановки швидше виняток, ніж правило для української публіки: «Якщо Україна збирається інтегруватися в Європу, то публіка просто засуджена до того, що б полюбити сучасний танець. Не думаю, що можна говорити про якусь боротьбу класичного танцю і сучасного. Їх головна відмінність полягає в тому, що класичний танець розповідає про людину ідеальному, а сучасний – про людину реальному », – каже Раду Поклітару.

Київська публіка однозначно готова сприймати сучасні танцювальні форми. Постановка була прийнята із заслуженою подякою, танцюристам і хореографу зал аплодував стоячи