Влад ЯМА: "Танці допомагають спілкуванню із протилежною статтю"

Проект каналу СТБ “Танцюють всі!” став своєрідним “алаверди” “Танцям із
зірками”. Тільки тут навчають танцювати не зірок, а звичайних людей. От
і ми вирішили побувати на одному з майстер-класів, тим більше що
проводить їх Влад Яма. «Вибачте, у мене ззаду штани
порвалися» Влад попередньо порекомендував новій партії учнів
прийти на заняття у вільних штанях і м’якому взутті без підборів. Однак
його поради не всі прийняли до уваги. Деякі спробували прийти нам
тренування у пантофлях і з жувальною гумкою. Але Яма одразу робив
зауваження відносно подібної фривольності: “Я не дозволю – ви ж
повбиваєтесь!”
Проте самому хореографу в той день так само не пощастило. –
Вибачте, у мене ззаду штани порвалися, – зніяковіло вибачився
на початку занять Влад. Як виявилося, зранку у хлопця було ще одне
тренування. І він тільки зараз помітив такий конфуз. Для початку Яма
запропонував два найпростіші танці – “Вальс” і “Ча-ча-ча”. Звичайно
саме з них починають заняття в хореографічних школах. Головна
особливість англійського вальсу – це плавність і глибина рухів. А от
латиноамериканський “Ча-ча-ча” набагато важче. Отут доводиться
підключати не тільки голову, але й мозок.
“У нас з Могилевською теж не відразу вийшло!” –
Та-а-ак… Дивися сюди – це ти, – Влад став продемонстрував,
як виглядає моя спина зі сторони, я не на жарт злякалася. – Що це
ще за “ламбада”? Відразу видно – офісний працівник. Беремо себе за
верхівку й витягуємо доверху. Груди вперед! Живіт – у себе! Однак
тримати ідеальну поставу мені вдалося всього кілька хвилин. До кінця
першого танцю плечі безнадійно обвисли, і через дзеркало на мене
дивилася все та ж сумовита фігура. Але ще складніше виявилося танцювати
в парі. Адже й партнер попався недосвідчений.
– Не переживайте! У нас із Наталкою Могілевською не одразу
вийшло, – заспокоїв Влад. За його словами, звичайно люди починають
нормально танцювати в парі тільки через місяць. Але нам довелося
звикати один до одного буквально за три години… Ми вивчили кілька
найпростіших рухів й навіть змогли поєднати їх у танець у повільному
ритмі. Помітивши мою посмішку, Влад поцікавився: – Ну що?
Задоволення від танцю вже отримуєте? До мене подібне відчуття прийшло
набагато пізніше… Непогано. Тільки про ноги не забувайте… Так,
напевно, ще століття пам’ятати буду. Задоволення задоволенням, але на
наступного ранку, мені довелося нелегко аби прокинутися о сьомій і на
своїх двох дістатися до душу. Але нічого, заспокоїла я себе, Москву не
відразу збудували. А через тиждень уже вилітала з офісу легкою ходою –
на танці!
Головне – бажання За словами Владислава Ями, навчитися
танцювати можна в будь-якому віці. – Я почав займатися в шість
років. А от свою дитину віддав би на заняття років у дев’ять, –
говорить хореограф. – До цього можна підготувати його, віддавши на
плавання або гімнастику. Багато відомих танцюристів починали свою
кар’єру в 11- 12 років. Більше того, є приклади, коли люди приступали
до занять і в 19, а до тридцяти ставали чемпіонами світу. Якщо талант є
– йому ніщо не завадить. Безнадійних учнів теж не буває. Головне –
бажання. Коли до мене приходить людина, мені цікаво як він оцінює своє
бажання по 10-бальній шкалі. Якщо він називає цифру менше десяти –
відмовляюся. Танці – це нелегка праця. До того ж небезпечна. Але в
танцюриста завжди гарна постава, ноги в тонусі. Крім того, виробляється
почуття ритму, гарна координація рухів і впевненість у собі. І головне
– уміння спілкуватися із протилежною статтю. А такі навички стають у
нагоді не тільки на танцювальному майданчику, але й у житті. Ольга
Ліцкевич, фото Максима Люкова, “Комсомольская Правда
Украина”