Успіхи глядачів: мати двох дітей схудла на 30 кг!
Сайт СТБ продовжує публікувати історії домашнього схуднення глядачів проекту «Зважені та щасливі». Сьогодні ми представляємо вам 25-річну медсестру з Черкас Ганну Олексієнко. Ця жінка зіткнулася з проблемою зайвої ваги після двох вагітностей, однак завдяки порадам Аніти Луценко, Ігоря Обуховського та Світлани Фус вона змогла взяти себе в руки і почати важкий шлях до тіла своєї мрії.
Натхненням для мене стала Юлія Кувшинова, – розповідає Ганна Олексієнко. – Я не втомлююся захоплюватися подвигом цієї жінки. Чого тільки варті її ніжки у фіналі першого сезону шоу «Зважені та щасливі». У другому сезоні мене вразила Альона, у третьому – Юля. Ще, звичайно, дуже сильно відбивав апетит зовнішній вигляд учасників на старті шоу. Раніше я виглядала так само, але заспокоювала себе тим, що я є людиною без комплексів. Не знаю, скільки разів подруги чули від мене цю коронну фразу. В якості відмазки я також використовувала гормональний збій після пологів. Однак настав час, коли я повністю усвідомила масштаби лиха і почала діяти.
Напевно, у багатьох жінок схуднення ділиться на два етапи: після першої вагітності і після другої. Скільки себе пам’ятаю до заміжжя, я завжди була худенькою, але мала виразні стегна. Коли я вийшла заміж і завагітніла, то швидко набрала цілих 40 кг. Рідні та близькі вмовляли мене не худнути, поки я годувала дитину грудьми.
Коли дитина підросла, я здала її в дитячий садок і вийшла на роботу. Я медсестра, працюю в нічну зміну і пізно вечеряю. Через такий спосіб життя у 23 роки я розтовстіла до 96 кілограмів. Це була найбільша вага, яку я коли-небудь набирала. На піку мого ожиріння стартував проект «Зважені та щасливі» на СТБ – подивившись перші випуски, я вирішила худнути.
Спочатку було важко. Я зробила багато помилок, навіть голодувала. В результаті у мене всього за місяць утворилися камені в жовчному міхурі – довелося його видалити (вибачте, але пишу, як є – можливо, комусь моя помилка стане хорошим уроком). Роблячи все неправильно, я дивним чином схудла до 80 кг і тільки після цього перейшла на здорове харчування. Я почала їсти вівсянку, парові котлетки, запечені та варені страви. Такий раціон мені прописав лікар після операції – я спробувала, і закохалася. А коли я зрозуміла, що завдяки правильному харчуванню почала худнути, то воно взагалі стало моїм способом життя.
Іноді вага зупинялась. Тоді я штовхала його різними дієтами, типу монопитання і розвантажувальних днів. У квітні 2012 я важила 70 кг. Але у травні я завагітніла другою донькою – поки виношувала дитину, дотримувалася дробового харчування і дивилася проект «Зважені та щасливі», а також пост-шоу, записуючи всі рекомендації щодо дієти і тренувань. Завдяки цьому за час вагітності я набрала зовсім небагато – після пологів потягнула на 80 кг.
Ледве я вийшла з пологового будинку, як родичі знову кинулися розповідати мені, як і що їсти. Однак цього разу я нікого не послухала і харчувалася правильно. Єдине, що я виключила зі свого раціону в перші два місяці, це сирі фрукти і овочі – не хотіла, щоб у дитини були проблеми з животиком. Тому я запікала яблука в духовці та готувала овочеві рагу на воді.
Через два місяці я почала займатися під рубрику «Щоденники схуднення» в шоу «Все буде добре» на СТБ, але майже одразу виникла проблема – зменшилася кількість молока. Я прибрала навантаження на руки, і ситуація відновилася. Через півроку після пологів моя вага була 63 кг. Я стала відчувати себе комфортно, займалася спортом для підтримання ваги і думала про те, як довести фігуру до досконалості. З вересня по січень 2013 2014 у мене був стан плато.
На жаль, досягнувши бажаного результату, я все-таки зірвалася. Виною всьому стало горе, яке відбулось у моїй родині – загинув мій 19-річний брат. Разом з трьома друзями він потрапив у страшну ДТП. Я була на місці аварії і пережила щось жахливе: страх, відчай, навіть не знаю, як це висловити. В голові постійно крутилися погані думки. У мене стійкий характер і велика сила волі, однак після смерті брата всередині щось зламалося. Я набрала вагу до 68 кілограмів.
Через 40 днів після смерті брата я взяла себе в руки і вирішила рухатися далі. Хочу довести розпочате до кінця, хоч моє життя і наповнилося трагедією. Думаю, ніколи не можна опускати руки – треба робити все необхідне, щоб кожен день був прожитий не дарма. Потрібно багато працювати, і тоді результат не змусить себе чекати. І потрібно цінувати рідних і близьких, насолоджуватися кожною миттю, яку ми проводимо поруч із ними. Адже життя таке коротке…
Хочете, щоб і вашу історію схуднення дізналася вся країна? Тоді надсилайте свою розповідь і фотографії «до/після» в редакцію сайту СТБ за адресою onufriy_pek@mail.ru
Дякуємо!
Тепер редактори знають.