«Я не боюсь набрати вагу знову», – Роман Яремко

Роман Яремко схуд сам і навіть допоміг схуднути
своїм друзям. Про найскладніше випробування шоу «Зважені та щасливі», про
ворогів і друзів, а також про улюблені ранкові пробіжки на кілька кілометрів.

Кого ви бачили вашим другом
на проекті «Зважені та щасливі», а кого вважали ворогом?

Від початку своїм
другом вважав Андрюшу Марнауза, а потів потоваришував і з Аліком Закревським.
Мені з ними приємно та легко спілкуватись. Ворогів на проекті я не мав.

Чи з’являлось у вас бажання
піти з проекту «Зважені та щасливі», якщо так, то скільки разів?

Ой,
виникало…  Приблизно починаючи з 10 тижня. Я досяг своєї мети – 100 кг,
а нижче мені тоді й не хотілося. Після того, як  до мене приїхала кохана
дружина, я дуже захотів додому. Тим паче, що був уже задоволений своєю фізичною
формою, прекрасно почувався. А от уже на останніх тижнях проекту з’явився азарт
до перемоги.

Який зі способів схуднення
став для вас найдієвішим? Що б ви порадили людям із зайвою вагою?

Зараз саме
хочеться давати поради людям із зайвою вагою. Збираюся відкрити свій
фітнес-клуб. Я вже допоміг родичам та друзям досягти значних результатів. Один
товариш уже схуд на 29 кг завдяки моїм порадам. Правильне харчування та помірні
фізичні навантаження плюс щире бажання людини працювати – і обов’язково буде
результат.

Яке з випробувань на проекті «Зважені
та щасливі» було для вас найскладнішим?

Стрибок з
парашутом! Це була бомба! Я цього не забуду ніколи в житті! Інші конкурси я
сприймав, як захоплюючу гру, яка мені дуже подобалася. А от парашут – це щось,
це найвище! Це була моя мрія, я дуже хотів відчути ті емоції, які виникають
перед стрибком… У мене на стіні висить сертифікат про те, що тепер я
парашутист…  Приємно дивитися на нього.

Чи боїтеся ви набрати вагу в
майбутньому?

Повірте, що цього
я вже не боюся. Тому що я знаю, для чого я тепер живу. Як мені зараз комфортно,
які прекрасні відчуття! І повертатися знову в той стан не збираюся. Моє життя,
світогляд, змінилися кардинально після проекту. Раніше моє життя  – це
була вічна буденність. Одне й те саме кожного дня,  і я не отримував
задоволення від життя – навіть від улюбленої рибалки.

А якби ви знали,
як зараз змінилося моє ставлення до цих речей! Тепер я ціную кожну хвилину
свого життя. Зараз так хочеться поїхати з дружиною в гори, покататися на лижах,
як я люблю ці вранішні пробіжки по кілька кілометрів… І головне, зараз я
бачу, що дружина дивиться на мене зовсім по-іншому.