День слов’янської писемності і культури 2017: що дали нам Кирило і Мефодій?

Телеканал СТБ

У День слов’янської писемності і культури 2017 STB.UA вирішив зібрати найцікавіші факти про святих Кирила і Мефодія. Що нам дали ці святі? Чому слов’янську писемність і культуру приурочують до Дня пам’яті цих людей? Читайте матеріал.

Читайте також: Трійця 2017 – якого числа в Україні

Отже, 24 травня в православному середовищі відзначається День пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, він ж День слов’янської писемності і культури. Чому – начебто відомо багатьом, мовляв брати придумали той алфавіт, яким ми користуємося зараз в українській і російській мові. Дехто може навіть назвати іконографію святих – поважні мудрі старці з сувоєм, на яких видно знайомі обриси букв. Адже тільки в Києві пам’ятників просвітителям два: на Михайлівській площі і на території Києво-Печерської Лаври.

pamyatnik_kirillu_kiev

Пам’ятник княгині Ользі, Апостолу Андрію, Кирилу і Мефодію у Києві

Памятник Кириллу и Мефодию в Киево-Печерской лавре

Пам’ятник Кирилу і Мефодію у Києво-Печерській лаврі

Також в Україні святі Кирило і Мефодій увічнені в бронзі в Мукачеві та Одесі. На тимчасово окупованих територіях – в Донецьку та Севастополі.

Читайте також: Якого числа останній дзвоник 2017 українських школах

Кирилл и Мефодий

Святі Кирило і Мефодій в Одесі, Мукачеві, Донецьку та Севастополі

Традиційне зображення обох фігур з книгами або сувоями досить спірне, оскільки існує думка, що науковою роботою займався тільки молодший брат – Кирило, а Мефодій завідував організаційними питаннями і проповідницькою діяльністю.

До слова, Кирило при житті не був відомий під цим ім’ям. Він отримав його, прийнявши схиму незадовго до смерті у 869. А створення абетки прийнято датувати 863 роком. Звали вченого Костянтином на прізвисько Філософ, що явно вказувало на рід його занять. Згідно з житієм, він знав кілька мов і працював над перекладами.

Традиція називати сучасний алфавіт частини слов’янських мов кирилицею – цікаве непорозуміння. Відповідно до безлічі досліджень, Кирило, він же Костянтин, розробив глаголицю – теж слов’янський алфавіт, алеякий  не прижився, хіба що у частини хорватів, і то до Другої світової війни.

Читайте також: Коли випускний 2017 українських школах – дати

azbuki

Кирилиця і глаголиця

Причина очевидна: мовою науки і православних богослужінь була грецька. Кирилиця на 70% повторює накреслення грецьких літер. Глаголиця не схожа на жодну європейську писемність і тому не закріпилася. Розробку накреслення кириличних символів нині приписують учневі Кирила Клименту Охридському, проте він використовував систему фонем (звуків) слов’янських мов, виділену попередником.

Тож називати 24 травня, День Кирила і Мефодія, Днем слов’янської писемності і культури цілком справедливо, але варто трохи глибше вивчити історичний фон. Дійсно брати займалися складанням азбуки для освіти слов’янських народів – від болгар до русичів – за допомогою перекладів Біблії на рідні їм язики. А християнство і зокрема Святе Письмо – невід’ємна частина культурного коду сучасних слов’ян.

Як би там не було, День пам’яті Кирила і Мефодія 24 травня – чудовий привід привітати вчених-філологів і вчителів словесності із черговим професійним святом.