Віта Євтушина виступила з піснею на благодійному концерті

Телеканал СТБ

15 листопада у Київському Національному Академічному театрі оперети відбувся перший в Україні благодійний журналістський концерт. Ведуча програми «Вікна-новини» на телеканалі СТБ Віта Євтушина радо долучилася до акції, аби допомогти зібрати кошти на придбання медичного обладнання для Центру дитячої кардіології та кардіохірургії, бюджетне фінансування якого припинилося в 2009 році. Спеціально для сайту stb.ua Віта розповіла про тривалу підготовку та поділилася власними враженнями від заходу.

Віто, що надихнуло тебе взяти участь у цьому концерті?

Одного дня до редакції «Вікон» звернулися з Центру дитячої хірургії та кардіохірургії. Це унікальний заклад, бо там рятують діточок з вадами серця з перших хвилин життя. Як завжди, у держави грошей катма і 10 років Центр мусив «викручуватися» сам. Їм давно вже бракувало сучасного обладнання. Для прикладу – один апарат для штучної вентиляції легень коштує від 1,5 до 3 тисяч євро. Лікарі вирішили зібрати гроші на нове обладнання досить незвичним способом – запропонували медійникам заспівати на благодійному концерті.

15085502_885719334897778_3860292332480806594_n

Скільки часу ти витратила на підготовку? Та хто підтримував тебе?

У мене був місяць часу, щоб підготуватися до концерту. Зранку, перед ефірами, я бігала на заняття з вокалу, займалася з хореографом, пробувала записати пісню у студії. Усі в редакції «Вікон» перейнялися цим проектом і дуже мене підтримували. А вже після ефірів, я влаштовувала виступи в ньюз-румі перед колегами, щоб побороти страх перед великою аудиторією. Хотілося створити щось незвичайне, і тому ми навіть покликали харківську художницю Світлану Тельбух, яка створює неймовірні малюнки-анімації на піску. Вона відтворила пісню Мальви чорним і червоним піском.

Чому саме обрала пісню «Мальви»?

Заспівати пісню «Мальви» запропонував мені наш шеф-редактор Володимир Павлюк. Чи то він якось побачив мене у цій пісні, чи просто відчув, що треба співати саме її. Я просто довірилася його відчуттю. Цю пісню Івасюка переспівало дуже багато виконавців, я переслухала всіх. Вона дуже складна – і вокально, і емоційно. Але я заспівала її по-своєму, так, як я її бачу та відчуваю.

15151351_10207803468556430_119814786_n

Які враження після виступу у тебе були?
Я виступала однією із перших, і це додало мені хвилювання. Але коли почала співати, то забула абсолютно про все. Це дуже незвичні відчуття. З перших нот я просто розчинилася у пісні. Окрім цього, я на собі відчула, яким же сліпучим може бути світло театральних софітів. Я нічого і нікого в залі не бачила.

Від коли ти займаєшся музикою?

Музика у моєму житті з дитинства. Мама навчила мене співати, але в музичну школу я пішла по класу скрипки. Потім вступила до музичного училища. Та згодом відчула, що хочу займатися журналістикою. Я рада, що мої музичні вміння знадобилися для доброї справи. Цей благодійний проект – це той випадок, коли пісня справді може врятувати життя.

Назарій Волянський