Кохана, я хочу, щоб ти пішла працювати!

Телеканал СТБ

Хтось давним давно вирішив, що чоловік дуже багато всього повинен. Він зобов’язаний утримувати сім’ю, він зобов’язаний поступатися місцем у транспорті, він зобов’язаний бути сильним і не показувати оточуючим свої слабкості. Але ви тільки задумайтеся, як це не просто! А як же чоловіче щастя? Що відбувається з почуттями чоловіка, який повинен день у день працювати, забезпечуючи свою сім’ю і бути СПРАВЖНІМ чоловіком, бо так прийнято?

Так як телеканал СТБ дуже трепетно ​​ставиться до будь-яких взаємин, то цю тему ми не змогли оминути. Тому, ми розміщуємо у нас на сайті переклад листа, який було опубліковано виданням The Guardian (Великобританія). Цей зворушливий текст анонімно написав один з чоловіків, який втомився мовчати. У ньому він просить свою дружину знайти роботу.

shutterstock_289448903

Пам’ятаю, яке хвилювання мене охопило, коли я вперше побачив тебе у нас на юридичному факультеті. Начебто промінь світла освітив натовп похмурих, стурбованих людей. Коли ми познайомилися ближче, я побачив твою доброту, чарівність, практичність, відданість родині і друзям. До закінчення навчання ми вже були нерозлучні. Ми склали іспит на адвокатську ліцензію і одружилися. Майбутнє здавалося прекрасним. Два свіжоспечених адвоката, яких готові підтримати їх сім’ї і які мріють створити свою сім’ю.

Я став робити кар’єру, працюючи до знемоги, в постійному стресі – це зрозуміло, у початківців адвокатів інакше й не буває. Ти ж, проти очікувань, не прагнула знайти хорошу роботу, як, втім, і взагалі яку б то не було. Я м’яко намагався тебе підштовхувати, і ти іноді кудись влаштовувалася, в основному заради того, щоб виплачувати кредит за навчання. Але це була робота не за фахом, вона підійшла б людині, у якої освіти і інтелекту рази в два менше, ніж у тебе, і платили за неї, відповідно, дуже мало.

Потім ти завагітніла. Ми обидва цього хотіли. І ти зайнялася найважливішою роботою в світі. Ще через кілька років доля подарувала нам другу дитину. Після цього ти так і не повернулася на роботу. Хоча тепер наші діти вже давно вчаться в школі, а старший скоро буде студентом.

Тепер у нас є все, що асоціюється з успішним життям за мірками середнього класу: хороший будинок в безпечному тихому районі, поїздки у відпустку щороку, щасливі, здорові діти; ми вже накопичили гроші на їх освіту. Але мені це обійшлося дорого. На роботі у мене було все більше обов’язків, я піддавався колосального стресу, і в результаті постраждало моє здоров’я. Люди, які давно мене не бачили, вражаються тому, як я виглядаю. Не раз на якихось заходах хтось поруч зі мною перешіптувався про те, як сильно я постарів.

Не думаю, що зможу продовжувати в тому ж дусі ще 25 років. Я часто мрію про те, що піду зі своєї фірми на якусь менш відповідальну посаду. А різницю в доходах компенсувати будеш ти, працюючи хоч на якийсь, навіть скромної роботі. Вже багато років я прошу, іноді навіть благаю тебе влаштуватися кудись. Я витрачаю багато вільного часу, допомагаючи тобі по дому і з дітьми. Я знаю, що традиційний ґендерний розподіл ролей пригнічує особистість, але ж це правило справедливо для обох сторін.

Я б не так гостро відчував, що мене використовують і що я самотній, якби ти допомагала мені фінансово, нехай навіть зовсім небагато.

1433331855_number1-1024x731Але цього не відбувається. Як я розумію, тебе не хвилює, що одного разу я можу померти на цій роботі, яку я все більше ненавиджу, – тобі головне не працювати самій. Ти витрачаєш свій час на волонтерство, спортзали і різні хобі, спілкуючись з жінками, які ведуть такий же спосіб життя. Всі ви скаржитеся на фінансові проблеми, але ніколи не заводите розмову про те, що теж могли б внести свою лепту в сімейний бюджет і допомогти своїм чоловікам, які вигорають на роботі.

Я хочу, щоб наша дочка подбала про свою кар’єру, щоб ніколи не залежала від чоловіка так, як ти залежиш від мене

Звичайно, наша сім’я не має права скаржитися, ми повинні бути вдячні за все, що маємо. Ми живемо краще, ніж мільйони людей, які працюють куди важче, ніж я коли-небудь працював або буду працювати. І я прекрасно знаю, що робота може бути неприємною. Але я ж не прошу тебе піти працювати заради того, щоб я купив собі «Ягуар» або віллу.

Мова лише про те, щоб я міг перейти на іншу посаду і при цьому ми зберегли наш рівень життя.

Я хочу більше не прокидатися серед ночі від думки, що ми розоримося, якщо я відмовлюся від кар’єри. Я хочу, щоб наш шлюб був більше схожий на взаємне партнерство, щоб я не відчував себе тяговим конем, який з усіх сил везе тебе.

Я хочу, щоб наша дочка бачила, що її мати працює, і подбала про свою кар’єру, щоб ніколи не залежати від чоловіка так, як ти залежиш від мене. Навіть якщо він буде дуже сильно її любити, в чому я не сумніваюся.

І найголовніше. Я хочу, щоб ти пішла працювати, тому що тоді я буду відчувати, що мене люблять.

Якщо ви дочитали цей текст до кінця – значить вас зацікавила ця тема. Для того, щоб зберегти відносини в родині іноді досить лише чесно поговорити, без скандалів і сварок, і прийти до обопільного рішення. Цей лист написано люблячим чоловіком, який не зміг зізнатися відкрито своїй дружині, що він втомився і не відчуває себе коханим. Дорогі чоловіки, не забувайте, що з жінками дуже важливо розмовляти. І можливо тоді не доведеться писати анонімних листів і тягнути на собі всю сім’ю. Дорогі жінки, пам’ятайте – чоловіки теж дуже крихкі і потребують нашої любові і турботи. Станьте опорою для свого чоловіка і він обов’язково вам відповість взаємністю.

Любові вам, дорогі читачі!