Ведучий «Вікна-Новини» Володимир Бойко щоденно займається гімнастикою і вважає, що геройство – це вчинки у реальному житті

Телеканал СТБ

Секс-символ українських новин, ведучий програми «Вікна-Новини» Володимир Бойко розповів сайту СТБ про
те, як любить проводити вільний час, чого планує досягти у професії та
як реагує, коли йому пишуть прихильниці у соціальних мережах.

Володимире, вже два роки ви працюєте ведучим програми «Вікна-Новини», як змінилася ваша робота за цей час?

«Вікна»
значно змінилися. До новинарні прийшли нові талановиті журналісти. А з
ними і свіжі думки та підходи. Новини стали менш політичними, а більш
соціальними. Ми вже більше року не використовуємо «скрипниківський»
правопис. Тепер ми начебто стали зрозумілішими ширшій аудиторії. Хоча
відмову від «скрипниківки» боляче сприйняли літредактори, і я теж
поділяю їхній біль.

Чи пропускаєте через себе ті новини, які доносите до глядачів?

Кожне
повідомлення несе у собі факти та емоції. Чи можна їх не пропускати
крізь себе? Гадаю, можна. Але якщо ведучий так робить, такі новини по
телевізору можна не дивитися – відкрийте будь-яку інформагенцію в
Інтернеті, і почитайте стрічку. Цього буде достатньо. Та якщо ведучий
осягнув важливість новини, з’ясував обставини скоєння того чи іншого
вчинку, чи якогось інциденту, зважив різні точки зору щодо оцінки події –
він навряд чи зможе залишитися стороннім спостерігачем. Навіть, якщо
таким його бачить глядач. Зізнаюся, до такої точки зору я прийшов не
одразу. Нерідко трапляються важкі випуски, з драматичними і трагічними
подіями та історіями. Коли заглиблюватися у це, виснажуєшся емоційно.
Противниками такого заглиблення завжди були і будуть мої мама і тато.
Вони відчувають мої переживання, коли дивляться новини. І радять менше
перейматися. Я намагався, але не зміг. Бо коли втрачається щирість –
втрачається сенс бути ведучим.

Володимир Бойко

Які новини вас найбільше чіпляють, а які найбільше вам до душі?

Найбільше
до душі новини з місця подій. Коли журналісти «Вікон» виходять в ефір
із прямими увімкненнями, роблять спеціальні репортажі. А ще –
журналістські розслідування. Коли журналістські матеріали допомагають
людям захиститися від свавілля урядників чи злочинців.

Володимир Бойко

Якось долучаєтеся до підбору тем чи написання сюжетів у новини?

Звісно.
Здебільшого, пропоную теми, про які дізнаюся від друзів та рідних, із
соціальних мереж чи з «власних джерел». Хоча сам сюжети не знімаю. А от
тексти до сюжетів люблю писати спільно з журналістом-автором. Коли можна
удвох чи навіть утрьох з автором і редактором знайти правильні слова,
аби достукатися до мізків і сердець глядачів.

Чи є у вас професійна мрія? Якщо є, то яка?

Вести
інтерактивні новини. Перейти від читання новин в прямому ефірі, до
обговорення новин із учасниками подій, гостями студії та глядачами. Це
інший рівень новин і майстерності ведучого. Ще, мрію про передачу, для
якої довелося б випробувати кілька десятків інших професій і розповісти
про них глядачеві.

Вікна-Новини

Як впливає ваш графік роботи на сімейне життя?

Мій
робочий графік став сімейним графіком. «Вікна» закінчуються о 22-25 –
22-35. О 23-15 я приходжу додому. Ми з дружиною йдемо на прогулянку з
собакою. Вечеряємо, готуємося до сну і – у ліжечко виходить потрапити не
раніше 01:00. Відтак, прокидання та ранкові прогулянки також
змістилися.

Чи вистачає часу на відпочинок? Як часто, з ким і де відпочиваєте?

Відпочиваю
з дружиною і друзями. Найчастіше – на природі (в Пущі Водиці чи на
Десні). Рідше – на картодромі. Інколи беремо термос, бутерброди і
виходимо снідати на берег озера у парку «Нивки». Тут чудові чисті озера,
столітній дубовий ліс. Такий сніданок заряджає перед робочим днем.
Обожнюємо мандрувати Україною. Транспорт не має значення.

Володимир Бойко

Полюбляєте активний чи пасивний відпочинок?

Активний.
На колесах – чи то мотоцикл, чи картинг, чи велик, чи ролики, – аби
відчути швидкість до свисту у вухах. Хоча інколи і з книжкою залюбки
можна повалятися.

Вам часто пишуть прихильниці у соціальних мережах? Як ставитеся до таких листів? Відповідаєте на них?

Трапляється. Ставлюся з повагою. Відповідаю, та спілкування не підтримую.

Як часто вас упізнають люди на вулиці? Підходять до вас? Щось кажуть?

Впізнають
у громадському транспорті. Розглядають. Часто не вірять, що ведучий
може їздити у маршрутці чи в метрі. Та розмову починають лише таксисти,
якщо доводиться викликати машину. Від них, до речі, дізнаюся багато
цікавого про життя у місті.

Володимир Бойко

Чи часто навідуєтеся до власних батьків? Вони гордяться вами?

Хотілося
б частіше. Дуже сумую за батьками, братами і їхніми родинами. Намагаюся
раз на місяць-два заїхати. Чи гордяться вони мною? Треба запитати. Коли
я вдома, намагаюся не думати про роботу.

Взяли б участь у якомусь екстремальному проекті?

Справжні
герої – герої сюжетів у «Вікнах» та інших новинах. Як на мене,
геройство – не мірятися м’язами за сценарієм, а робити вчинки в
реальному житті. Ні, я особисто про щось на кшталт «Останнього героя» точно не мріяв
ніколи. Про щось екстремальніше? Чи спокійніше? Можливо, коли я стану
татом, я б узяв участь у якомусь реаліті-шоу для молодих татусів.

Чи відвідуєте спортзал, спортмайданчик? Як вдається підтримувати гарну фізичну форму?

Форму підтримую частими прогулянками, мандрами, катанням на роликах, картингах і мотоциклі. Також займаюся щоденною гімнастикою.

Охарактеризуйте себе у декількох словах. Як гадаєте, який ви насправді?

Моя сторінка на Facebook розповість більше, ніж кілька слів.

Юлія Жовнір, сайт STB.UA