Віталій Лілін: «Зараз ми вироблятимемо 12 фільмів на місяць»

Телеканал СТБ

Програма власного виробництва телеканалу СТБ «Документальний детектив» у новому сезоні змінить свій формат. Тепер чотири рази на тиждень протягом 44 хвилин (такий хронометраж програми) глядач зможе спостерігати за розкриттям сімейних злочинів. Про ці й інших зміни ми дізнавалися в шеф-редактора «Документального детектива» Віталія Ліліна.

Віталію, як мені відомо, у новому сезоні «Документальний детектив» кардинально змінить свою структуру. Розкажіть, чим фільми нового сезону відрізнятимуться від попереднього?

Дійсно, в новому сезоні глядач побачить зовсім новий «Документальний детектива». Від попереднього формату поки що залишається тільки назва й головний напрямок програми – відтворення розкриття злочину. Перше, що змінитися – збільшиться хронометраж програми з 26 до 44 хвилин. Але не це головне. Ми фактично опанували новий формат, складніший, наближений до документальної драми. Чому «наближений»? Докудрама – цей жанр припускає художнє відтворення історичних подій. Ми ж узялися за ігрову реконструкцію кримінальних справ. Зрештою вийшов новий детектив, який дуже нагадує серіал. Але при цьому ми вигідно відрізняємося ми від серіалів «Менти» і «Кулагін і партнери» тим, що програму ми створюємо не просто на реальних подіях, а ще й залучаємо людей, які безпосередньо в них брали участь – оперативників, слідчих, прокурорів, родичів потерпілих, їхніх сусідів. Крім того, використовуємо оперативні зйомки, фотографії й інші документальні матеріали. Але, безумовно, головний обсяг фільму – ігрові сцени. Звичайно, не обходимося ми й без художнього вимислу, адже вихідний матеріал містить сухі факти, а нам же потрібно відтворити вихідний матеріал так, щоб глядачеві були зрозумілі мотиви і вчинки наших героїв. Хотілося б зазначити, що в кожної нашій серії немає наскрізних персонажів, яких ми могли б наділити якимись характерами, почуттями, прихильностями. Кожен фільм – нові герої, як безпосередні учасники подій, так і професійні актори. Можу з упевненістю сказати, що другого такого проекту в нашій країні нема, та й у Росії нічого схожого я теж не бачив. Тобто в жанрі докудрама працює багато хто, але, як правило, це або окремі фільми, або міні-серіали.

Чому все ж таки вирішили змінити структуру програми?

Будь-який проект не повинен бути статичним, його необхідно постійно вдосконалювати. Рік тому ми втрьох – я, Денис Прокоф’єв (керівник «Документального детектива») і Костянтин Стадников (наш головний режисер) – вирішили, що прагнемо чогось нового: складнішого, яскравішого, такого, якого ніхто б ще не створював у нашій країні. От ми й почали робити масштабне кіно, у якому задіємо багатьох: і професійних акторів, і піротехніків, і водолазів, і каскадерів, і пожежників, і міліціонерів, і лікарів. Якби сьогодні нам було поставлено завдання зробити серіал, ми б із ним упоралися.

Розкажіть, над якими темами розслідувань зараз працюєте?

Головний напрямок сьогоднішнього «Документального детектива» – це сімейні драми або злочини, пов’язані з усілякими почуттями: любов, гнів, ревнощі. Наше завдання – не тільки показати класичний детектив, але й зрозуміти причини трагедій, які сталися – підкреслю – у звичайних родинах. Інакше кажучи, застерегти від лиха. Адже серед головних мотивів «сімейних» злочинів можна виділити, наприклад, занадто суворе виховання або ревнощі.

Ви казали, що герої ваших програм – безпосередньо свідки й учасники злочинів. Чи легко ці люди йдуть на контакт?

Логічно, що родичі загиблого або злочинця гірше йдуть на контакт, оскільки не хочуть знову згадувати про свою трагедію. Щодо головних учасників – це люди, які розслідували злочини: оперативники, слідчі, працівники прокуратури, – тут усе залежить від ситуації.

Чи існує у вас певна база експертів, яких ви постійно залучаєте до зйомок, або ви щораз працюєте з новими експертами?

Здебільшого з новими, оскільки ми збираємо матеріали по всій країні – від Донецька до Львова. Єдиний наш постійний герой – експерт з юридичної психології Юрій Ірхін. Його головне завдання – пояснити мотиви поведінки злочинця й помилки, які було зроблено у вихованні дітей або у взаєминах людей. Крім того, для більшої вірогідності ми залучаємо консультантів-експертів – це чинні або колишні працівники міліції.

Зі зміною структури у знімальному процесі, напевно, з’явилося багато складностей. Що можете сказати із цього приводу?

Дійсно, знімальний процес став набагато складнішим. Сценарій став зовсім іншим, зйомки тепер у нас тривають 7-8 днів. При цьому, як і в кіно, ми знімаємо не один дубль. Режисер, який проводить на знімальному майданчику по півтори-дві зміни, повинен домогтися, щоб герої зіграли не тільки емоційно, але й правдиво. Ми підвищили вимоги до художника-постановника, до рівня світла, до операторів, до добору локацій, адже ми не знімаємо нашу програму в одному павільйоні. Якщо це лікарня, камера утримання, суд – виходить, ми показуємо їх справжні.

Хотілося б зазначити, що зараз ми робитимемо 12 фільмів на місяць. Це досить велика кількість для одного проекту, тому в нас і працює більша команда: 6-7 режисерських груп, 7 сценаристів, така ж кількість журналістів. Є в нас і окрема група режисерів монтажу. Уся ця добре підібрана творча група виводить проект на повну потужність.

За якою схемою працює команда, створюючи програму?

Ми дійсно відрізняємося своїм виробництвом від інших проектів. Спочатку журналіст привозить із відрядження знятий матеріал – інтерв’ю, лайфи, синхрони-экскурсії. На його основі сценарист пише сценарій. Потім режисерська група – режисер, асистент і адміністратор – знімають усі ігрові сцени. Далі пост-продакшн-група монтує фільм.

Відомо, яким фільмом будете відкриватися новий сезон?

У нас є 20-ка знятих фільмів, але точно ще не вирішено, яким саме фільмом відкриватимемо сезон. Можу сказати, що ми стартуємо одні з перших у новому сезоні, а саме 31 серпня. Наша програма виходитиме чотири рази на тиждень у прай-таймі.

На яку частку теледивлення розраховуєте?

На другий тиждень показу прагнемо вийти на частку, вищу за середню по каналу.

Наталя Єрмакова