PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
Наталя Токар: «Кохання – оголює нерви і наповнює серце» | Телеканал СТБ
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Наталя Токар: «Кохання – оголює нерви і наповнює серце»

Телеканал СТБ

Напередодні Дня Закоханих, як би це не звучало банально, ми розповімо Вам про кохання… Кожен з нас сприймає це відчуття по-своєму, тому і не існує єдиного визначення. Хтось визначає кохання, як творця всього доброго, піднесеного, сильного, теплого і світлого, а хтось вважає його хворобою, яка виліковна лише ліками. Тому формул, філософських думок, легенд і міфічних розповідей Ви тут не побачите. Лише життєві історії і роздуми наших ведучих про це прекрасне почуття. Отже, на тему кохання розмірковує ведуча програми «Вікна-Новини», Наталя Токар

«Про, кохання!.. Як же це легко і важко водночас! Ця безкінечна подвійність почуттів, відчуттів, хвилювань. Кохання прославляє нас і ставить на коліна, підіймає та приземляє, дає сили і виявляє слабкості. Воно – наповнює щастям і вивертає навиворіт – біль. Воно – безмежна свобода і найцупкіші кайдани. Але яке ж прекрасне кохання! Як же МИ прекрасні в коханні! Молоді – старі, бідні – багаті – голова паморочиться, серце б'ється, і вся НАША сутність наповнена бажанням обійняти світ – всі кордони стерти.

Одного дня я спостерігала приголомшливу картину. Це було влітку на звичайному міському пляжі. в стороні від всіх відпочиваючих розташувалася трійця волоцюг – двоє чоловіків і жінка. Складно сказати якого віку: набряклі, землистого кольору особи, згорблені, висушене тіло – поневіряння, голод та алкоголь зістаріли і спотворили їх завчасно. Але, мабуть, їм було приблизно по 30-ть. Волоцюги не були п'яні, нікого не турбували і були зайняті виключно своєю компанією – чоловіки шумно пірнали, реготали, грубувато жартували один над одним, жінка трималася спокійніше. Загалом, відпочивали вони. І ось в якийсь момент стало зрозуміло, що між цією жінкою-безнадією і одним із чоловіків є щось більше, ніж просто співпляшництво. Ні-ні, жодніої вульгарності. Але лише їх жарти один до одного грубувато-обережні, їх погляди грубувато-ніжні, з бравадою і ніяковінням одночасно. Він різко підхопив її на руки і хотів було, віднести у воду. Але жінка почала панічно кричати і лаятися добірним матом, не жартівливо, а дійсно як людина, що має дикий страх перед водою. Чоловік трохи розгубився, теж вилаявся, але виніс її на берег і дбайливо опустив на землю. А потім вони сиділи на піску. Він обперся спиною об її коліна, а Вона тихо гладила його волосся, плечі. Вона доторкалась до нього, і Він насолоджувався її дотиком. А як Вона дивилася на Нього! Скільки ж ніжності, трепету, я б навіть сказала, тонкощі і витонченість були в цьому погляді. Це було перетворення! Тепер ці двоє не були опухлими волоцюгами. Закоханість очищала їх, піднімала і підносила зі сморідної безодні існування. Тепер вони – Чоловік і Жінка. І вони – прекрасні.

Людина не може жити без кохання. Людина повинна закохуватися. Інакше – людина гине. Гине від порожнечі і суєтності. Кохання – оголяє нерви і наповнює серце. У любовних стражданнях душа очищається і дух підноситься. Кохання – наскільки безрозсудне, настільки ж і мудре. А мудрість – багатство. КОХАЙТЕ!»