«Біле сонце пустелі» – невідома версія» в суботу, 17 травня, о 21:00 на каналі СТБ

Телеканал СТБ

Можливо, цю картину сприймали не всі колеги режисери, вона не приймала участі в численних кінофестивалях. Проте, картина сподобалась радянським космонавтам, політикам. У російській береговій охороні з'явилося нове сучасне судно, якому немає рівних, назвали його «Павло Верещагін», а в Києві в Митному комітеті висить величезний, портрет Верещагіна.

Отже, «Біле сонце пустелі» – невідома версія.

Автори сценарію: Валентин Єжов, Рустам Ібрагимбеков, Марк Захаров
Режисер: Владимир Мотиль
Композитор: Ісаак Шварц
У головних ролях: Анатолій Кузнєцов, Павло Луспекаєв, Спартак Мішулін, Раїса Куркіна

Здавалося, що все було проти того, щоб цей фільм був знятий. Навіть пустеля тією весни, як на зло, зацвіла. Режисерові довелося на гелікоптері облітати сотні кілометрів, поки він не помітив, що на березі Туркменського каналу немає зелені. Після того, як місце для зйомок було знайдене, місцеве командування виділило полк для прополки пустелі. Таким чином, все у фільмі зроблено руками: і будинок Верещагіна, і нафтові баки, не говорячи вже про інтер'єр.

Картину знімали в два етапи. Після того, як приблизно половину фільму було знято, хтось з цензорів розкритикував матеріал, вважаючи його «неверным отражением взаимоотношений с Востоком».

Запропонували два варіанти – або закрити картину або знайти іншого режисера. Але всі стали відмовлятися від проекту. Ситуацію врятував – Вадим Петрович Спіцин, кінематографіст працював в науково-популярному кіно, був товаришом Володимира Мотиля. Він попросив показати матеріал Баськакову, той крамоли не знайшов: "Материал, как материал. Оснований закрывать фильм – нет! Но тебя, Вадим Петрович, назначаю редактором, будешь докладывать о всех выкрутасах Мотыля".

Насправды, картину писали під Андрона Кончаловського, який відмовився знімати, після чого сценарій пропонували багатьом іншим режисерам, але всі вважали цю історію нісенітницею. Так голова першої експериментальної студії, Григорій Чухрай запрошує на постановку цього сценарію «загнаного» після «Женя, Женечка, катюша» Мотиля. Але не дивлячись на те, що для режисера це був, напевно, єдиний варіант продовження режисерської кар'єри, погоджуватися він не поспішав. Та згодом, все ж таки ризикнув, але багато що змінив в сценарії.

Після перегляду готової картини Держкіно вимагало внести 29 правок, але Мотиль, як людина безкомпромісна, це робити відмовився і фільм ліг на полицю. Його долю змынив… Л.І. Брежнєв.

«Фильм лежал в спецхране Госкино рядом с зарубежными картинами, – згадує Мотиль, – А тут куда-то подевался западный боевик, который должны были везти Брежневу на дачу. Дежурный по хранилищу решил: «Нам всем нагорит, если ничего не пришлем. Сторожа и уборщицы смотрели «Белое солнце пустыни», им понравилось».

У результаті Брежнєв подивився фільм і на ранок, «знову» зателефонував міністрові кінематографії Романову: «Молодец, хорошие фильмы делаешь».Романов одразу підписав дозвіл щодо випуску «Білого сонця пустелі» на екрани.

У цю суботу, 17 травня о 21:00 дивіться всі подробиці створення фільму «Біле сонце пустелі» на телеканалі СТБ