«Навколо світу. Таджикистан»

Телеканал СТБ

Таджикистан. Істравшан
Ведучий програми «Навколо світу» Михайло Кожухов вирушає в місто Істравшан, де розташований найбільший ремісничий ринок Таджикистану. Михайло Кожухов уливається в 25-тисячний натовп, ходить уздовж торговельних рядів і дивується винахідливості таджицьких майстрів. Крім звичних халатів і тюбетейок, тут трапляються дивні речі – гребінці для вусів, древні памперси й багато чого іншого.
Еквадор
Андрій Понкратов тим часом намагається спіймати ігуану на іншому кінці світу – в Еквадорі. А потім з'ясовує й розповідає глядачам, чому Еквадор називають банановою республікою. Він поїдає геть неймовірні, на наш погляд, страви з бананів і допомагає робітникам на бананових плантаціях.
Франція
Ірина Пудова навіть у спокійній Європі знайшла собі заняття до вподоби. Вона їздить Францією на взятому напрокат велосипеді та згадує своє не таке й далеке дитинство, займаючись акробраншем. Акробранш – це, грубо кажучи, лазання по деревах. Тільки обставлене як справжній екстремальний вид спорту. Подолавши складну трасу по гілках, Ірина Пудова спускається на землю, але ненадовго. Адже на землі на неї чекає повітряна куля, справжній монгольф'єр.
Дивіться «Навколо світу. Таджикистан» у середу, 19 березня, о 17:00 на СТБ.


Таджикистан. Істравшан
Істравшан (колишній Ура-Тюбе) – місто-музей, давній центр торгівлі, ремесел і промислів, одне з найдавніших міст Центральної Азії, якому 2002-го виповнилося 2500 років, розташоване за 73 км від міста Ходжента.
До наших днів у Істравшані збереглося чимало цікавих історичних і архітектурних пам'яток.

Будинок мавзолею Хазратишох із двома куполами, зведений у XVIII столітті, населення Істаравшана вважає могилою двоюрідного брата пророка Мухаммада Кусама ібн Аббаса.
У західній частині міста розташована мечеть-медресе Абдулатифа Султана, названа завдяки блакитному кахельному куполу Кок-Гумбаз (тобто «Блакитний купол»). Ця споруда XVI століття побудована за ініціативи Абдулатифа – сина знаменитого астронома й філософа Улугбека. За народним переказом про будівлю Кок-Гумбаза, Абдулатиф, посварившись із батьком, покинув рідний дім і найнявся на роботу до старого-селянина для риття арика й обводнювання ділянки його землі. За цю роботу він мав одержати 100 тенге. Тим часом батько розшукував Абдулатифа. Довідавшись, у кого він працює, забрав у селянина гроші, чесно зароблені сином, додав до них свої й на ці кошти звів медресе. Наприкінці XIX століття в медресе навчалися 44 студенти й викладали 8 учителів.

Головний будинок Кок-Гумбаза складено із квадратної цегли, усередині є велике квадратне приміщення із чотирма глибокими нішами по сторонах. Нішу з міхрабом прикрашає багате ліпне алебастрове склепіння. Стіни в інтер'єрі розписані. Вхідний портал і купол мають майолікове облицювання.
Нерідко до мечетей примикали лазні (хаммом), які слугували не лише утилітарним цілям, а й використовувалися для здійснення ритуалу очищення перед молитвою. Зазвичай вони будувалися з обпаленої цегли. Лазневі кімнати розташовувалися внизу й були покриті водонепроникними штуком. Були й спеціальні зали для відпочинку та чаювання, де відвідувачі могли проводити час у неквапливій бесіді, скористатися послугами перукаря, пограти в шахи. Лазні розміщувалися в кожному кварталі (гузарі) Істравшана. У гузарах Кордгарон, Дарвоза-і Боло, Хавз-і Морон та інших дотепер збереглися такі публічні заклади, побудовані в XIX-XX ст.

Ще одним показовим історичним місцем міста є городище на пагорбі Муг, де розташовувалася резиденція місцевого правителя. На жаль, до наших днів збереглися лише ворота з куполом і колонами з боків.
Сучасний Істравшан – місто народних майстрів, архітектурний заповідник і водночас важливий економічний і культурний центр Таджикистану. Донедавна тут існували різні квартали ремісників – ткачів, гончарів, ковалів тощо. Зразки різьблення, декоративного текстилю, настінного й орнаментального живопису, художньої кераміки, ювелірних виробів, вишивки, архітектурного декору, епіграфічного орнаменту є прекрасним свідченням високої ремісничої майстерності жителів міста, їх невичерпного творчого духу. Місцевий базар – чудове місце для того, щоб на власні очі побачити сам творчий процес і результати праці місцевих ремісників.
Істравшан зв'язаний гарною асфальтованою дорогою з обласним центром – містом Ходжентом.
За шість кілометрів від Істаравшана розкинулося Каттасайське водоймище, піщані береги якого – улюблене місце відпочинку містян. Рукотворне море побудоване 1964 року. Висота греблі – 60 м, довжина – 800, найбільша глибина – 43 м, обсяг водоймища – близько 55 мільйонів кубічних метрів.
http://www.tourism.tj/