«Городок. Парад приколів»

Телеканал СТБ

У цьому випуску немає ні історій, ні жахів, ні антиреклами. Тільки прихована камера! Парад приколів від поліклініки до стадіону. Від паркану й до обіду. У цьому випуску місце дії всіх історій, жахів і приколів – Пригородок: сади й городи наших співгромадян сонячного літнього дня.

Дивіться програму «Городок. Парад приколів» у п'ятницю, 7 березня, о 19:15 на СТБ.


Ілля Олейников устигає скрізь. І вистачає його на все. Він записує нові випуски гумористичної передачі «Городок», ставить мюзикл на власну музику в Мінську, стежить за творчістю свого сина Дениса Клявера, соліста групи «Чай удвох», і випускає диск зі своїми піснями.

– Скажіть, у чому секрет вашої передачі? Ви виходите в ефір тринадцять років, а народ вас все одно любить і дивиться.

– Напевно, тому, що ми намагаємося чесно робити свою справу. На мій погляд, у нас є те, що називається почуттям смаку. Іноді в нас бувають історії, скажімо, на межі фолу. Але навіть у них немає відчуття вульгарщини.

– Як жарти добираєте?

– У нас є бідні нещасні автори, які прикуті до стола. Я їх називаю галерниками.

– Вони пишуть 24 години на добу?

– Принаймні один із них. Це Володя Трухнин, який живе в Одесі й працює з нами одинадцять років. При цьому він устигає займатися своїм бізнесом – я навіть не уявляю, як йому це вдається!

– По ночах, напевно…

– Байдуже, коли він усе це робить. Але я дивуюся, як у маленькому людському мозочкові взагалі може з'являтися така величезна кількість жартів! Він для мене фігура абсолютно загадкова.

– Жарти від читачів використовуєте?

– Листів приходить багато. Та зазвичай геть дурні: у найкращому разі з якимись старими анекдотами, безглуздими історіями… Ми воліємо працювати зі своїми авторами. Бо незрозуміло, звідки цей жарт з'явився: може, він десь уже звучав чи його взяли з Інтернету? Ми в цьому плані маємо бути ексклюзивними.

– Ви багато років працюєте в парі з Юрієм Стояновим. А часто сваритеся?

– У нас дуже рівні, спокійні стосунки, надто останніми роками. У кожного, крім «Городка», є своє життя…

– Невже у вас не було жодного конфлікту чи скандалу?

– Були, звісно. Ми стільки років разом – як без цього! Ми ж не дві блакитних істоти, які ходять одне коло одного, махають своїми крильми й воркочуть…

– Хто у вас у дуеті лідер?

– Ви ж дивилися передачу «Городок». У вас є відчуття лідера?

– Чесно кажучи, ні.

– Про що це свідчить? Про те, що ми два дорослих чоловіки, котрі розуміють, що якщо хтось із нас почне випинати свою дупу й уважати, що він тут перший, – на цьому передачі капець. У Юрка – свої ролі, у мене – свої. І я знаю, що принаймні це буде паритетно. Він є лідером тільки в одному: він режисер передачі.

– Ви сім'ями дружите?

– Ні.

– Де любите відпочивати?

– Я вже ніде не люблю відпочивати! Мені вже набридло відпочивати. От раніше я мріяв про закордон… А зараз найбільше люблю провести вихідні в себе вдома.

– Син, онуки часто приїжджають у гості?

– Та вони живуть навпроти! Щоправда, Деня зараз більше буває в Москві. Тому ми бачимося нечасто – приблизно раз на місяць.

– У вас є мрія, до якої ви йдете крок за кроком?

– Так. Моя мрія – це мюзикл. І я хочу скоріше довести його до кінця, поки я не збожеволів.

– Від чого ж тут божеволіти?

– Від того, що для мене стало ідеєю фікс: щоб мюзикл з'явився якомога швидше. Я хочу, щоб він не просто був, а став певною культурною подією. І я вважаю, що для досягнення цієї мети в мене є все!

http://gorodok.tv/

Повторення 8 березня о 13:25 на СТБ.