«Секретні матеріали. Дрібниці»

Телеканал СТБ

У містечку Мартинсбург (Західна Вірджинія) проходять пологи. Майбутня мати Аманда Hеліген заявляє, що батько дитини прибув до неї з іншої планети. На жах лікарів дитина народжується із хвостом завдовжки чотири дюйми. Звістка про дивне народження поширюється в бульварній пресі й Малдер зі Скаллі їдуть у Мартинсбург для розслідування цієї справи. Дорогою Малдер установив, що за останні три місяці ще п'ятеро дітей народилися з рудиментарними хвостами й що всі вони з'явилися в містах з населенням менш як 15.000 людей. Скаллі припускає, що аномалії можуть пояснюватися забрудненням води або порушенням припису вживання ліків. У лікарні з'ясовується, що Аманда – фанатка «Зоряних воєн». Вона повідомляє агентам, що батько дитини – Люк Скайуокер. Вона докладно розповідає про те, як Люк прийшов до неї додому й спокусив її. За допомогою лікаря з відділу охорони здоров'я Скаллі визначає, що всі п'ятеро немовлят із хвостами мають спільного батька. Малдер зауважує, що всі п'ятеро жінок користувалися послугами одного гінеколога – доктора Альтона Пуга.

Дивіться «Секретні матеріали. Дрібниці» у вівторок, 4 березня, о 23:45 на СТБ.


Хвостаті люди

Із давнини, через середні століття проходили перекази про існування різних дивних, жахливих людей – племен з песячими головами, із хвостами, покритих вовною, з колосальними вухами.

Потроху, з розширенням відомостей про далекі країни й про народи, що живуть у них, деякі перекази втрачали свою правдивість і відкидалися як безглузді казки.

Щодо хвостатих людей, то звістки про них надходили й надходять і сьогодні. Доктор М. Бартельс, що згрупував ще в XIX столітті всі випадки хвостатості в людини, зміг установити навіть класифікацію цих утворень, поділивши їх на «фальшиві» та «справжні» хвости.

Під фальшивими хвостами вчений має на увазі різні пухлини й нарости, що іноді можуть являти подобу хвостів, однак не гомологічні останнім за своїм розміщенням і розвитком.

Справжні хвости зумовлюються виступом кінця хребетного стовпа – хвостових хребців, які зазвичай у людини досить мало розвинені й являють собою невеличкий, так званий «хвостик», схований між м'якими частинами, але які, у виняткових випадках, можуть бути більш розвиненими й чітко вирізняються від навколишніх частин.

Здебільшого такий виступ хвоста залежить, на думку Бартельса, від збільшення товщини його хребців або від більш прямого його розміщення, але можливо, що до цього додається іноді й збільшення кількості хребців.

Як писав російський учений Д. Н. Анучин, пояснення таких утворень дає почасти історія ембріонального розвитку людини. Вона доводить, що в певний період утробного життя людський зародок також має хвіст, тобто кінець хребетного стовпа із виступом, як і зародки інших ссавців, відрізняється тим, що в більшості останніх хвіст збільшується з ростом плода, а в людини він зупиняється в рості, поступаючись у розвитку навколишнім частинам і залишається схованим між ними як зародковий орган.

Однак зупинка в розвитку відбувається іноді пізніше, ніж зазвичай, тож хвостові хребці мають дещо більший розвиток. Зрештою, говорить Анучин, ми одержуємо більш-менш помітне ненормальне утворення, що доводиться визнати однорідним із справжнім хвостом.

Отже, появу хвоста в немовляти можна розглядати як невеликий крок назад еволюційними сходами, порушення, що проявляється набуттям ознак наших далеких предків. Така аномалія може передаватися з покоління в покоління.

Це явище отримало в науковому світі назву атавізм, що означає рух назад, повернення до колишнього примітивного рівня розвитку.

Такі утворення є індивідуальними аномаліями будови й подібні до багатьох інших каліцтв, що трапляються в людини. У XVIII столітті повідомлення про зустрічі із хвостатими людьми десь у тропічних лісах Індії сприймалися вченими так само, як і книга «Мандрівки Гуллівера», написана, до речі, цілком науковою для тих часів мовою.

Однак уже в XIX столітті, на підставі численних оповідань мандрівників, учені почали думати, що в деяких країнах хвости в людей трапляються набагато частіше, ніж у Європі. І оскільки деякі аномалії здатні унаслідуватися, то вважалося навіть можливим існування цілих сімейств, родів і навіть народців, у яких наявність хвостів була, так би мовити, нормою.

http://anomalia.kulichki.com/