PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
«У пошуках пригод. Ліван» | Телеканал СТБ
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

«У пошуках пригод. Ліван»

Телеканал СТБ

Цього разу Михайло Кожухов шукає пригод у Лівані. Спочатку він відвідує Баальбек – головну визначну пам'ятку цієї країни. Храмовий комплекс давно зруйнований часом і війнами. Місцеві жителі подейкують, що в будівництві цієї приголомшливої споруди брали участь чи то джини, чи то космічні прибульці. Захопившись майстерністю будівельників, Кожухов навчається національному танцю із шаблями.
Потім у магазині-майстерні окам'янілих риб Михайло вирішує спробувати щастя й знайти таку рибку в шматку давньої гірської породи. А ще ведучий саджає ліванський кедр, що живе 6 000 років.
Дивіться «У пошуках пригод. Ліван» у вівторок, 26 лютого, о 17:10 на СТБ.


Ліван
Ця невелика середземноморська країна містить на своїй території величезну кількість пам'яток історії, культури й незвичайну суміш традицій Сходу та Заходу. М'який і різноманітний клімат у поєднанні з рельєфом дає змогу займатися всіма видами активного відпочинку, а довге узбережжя дає можливість відпочити на морських курортах. При цьому Ліван – держава світська, а тому тут немає таких обмежень, які характерні для більшості країн ісламського світу – працюють нічні заклади й дискотеки, відкриті численні спортивні клуби й ресторани.
Бейрут – чи не найдавніше місто світу. Колись назване "Парижем Близького Сходу", це населене з епохи палеоліту місто є справжньою перлиною східного Середземномор'я, і навіть спадщина громадянської війни не змогла зменшити його чарівності.

Серцем Бейрута вважають район Хамра, що являє собою торговельне й фінансове ядро столиці, в якому зосереджені більшість магазинів, банків, ресторанів і кінотеатрів. Тут цікаві Великий палац (Гран-Серайль, 1853 р.), Годинникова вежа (1897 р.), Археологічний парк Бейрута й Археологічний музей Американського Університету Бейрута з великим пляжем поблизу, численні руїни римських будівель, розкішний Національний музей, приватний Музей Сурсок у районі Ашрафія, будівля парламенту на площі Етуаль, Ліванський національний музей, собори Св. Георгія та Св. Іллі, будинки вірменського, сірійського католицького й маронітського патріархатів, набережні Корніш і Рауша, будинок Казино, Голубині скелі, знаменитий бейрутський маяк Манара, Луна-парк і чудові піщані пляжі Рафік-Харірі-Біч. Ця частина міста заселена переважно християнами, а тому тут вирує нічне життя.
У південній частині міста привертають увагу іподром, вілла "Сосни" (нині тут посольство Франції), мечеть Омара, мечеть Ассафа й Аміра, чудова аркада Маарад-стріт, римські колони в сквері Неджме, фортеця Мартир, і "Собача річка" (13 км на північ від Бейрута), на скелях поблизу якої залишили свої "автографи" численні завойовники, від вавилонського царя Навуходоносора й Рамзеса II, до солдатів французької армії, що покинула Ліван 1946 року.
Окремої уваги заслуговує курортний пригород Джунія з його знаменитим "Казино-дю-Лібан" і статуєю Діви Марії на горі Хариса, храмами Св. Павла й Св. Антонія Падуанського (1628 р.), резиденціями папського нунція й патріарха вірменської церкви. Не менш цікаві Голубина скеля й карстові печери Джейту. За 40 км від Бейрута лежить курортне містечко Захла, а за 50 км на південь від столиці – знаменитий палацовий комплекс Бейт ад-Дин ("Будинок Віри", 1788-1814 р.), що слугує літньою резиденцією президента Ліванської Республіки. На околицях розташований замок Муси (XX ст.) з музеєм, гай реліктового ліванського кедра, Археологічний і Етнографічний музеї, а також розкішний готель Мір-Амін-Палас (колись – палац сина еміра).
Біблос (Джбейл), розташований за 37 км на північ від столиці Лівану – чи не найдавніше місто на Землі й, як стверджують історики, найдавніше з постійно населених міст. Саме тут виник фінікійський алфавіт – прабатько алфавітів багатьох з наявних нині мов. Саме звідси йшли в море кораблі фінікійських торговців, що підкорили все Середземномор'я. Саме до Біблоса хвилі принесли тіло Озириса. На такому невеличкому клаптику землі є сліди безлічі цивілізацій, від яких сьогодні залишилася чимало пам'яток. Заслуговують на увагу руїни давніх культових споруд – Ле-Дам-де-Біблос (Баалат-Джебаль, 2800 р. до н.е.) і Темпль-ен-Ель (2700 р. до н.е.), залишки фортечних стін починаючи з періоду бронзової ери, Театр (218 р. до н.е.), гробниці фінікійських царів (XIX ст. до н.е.), замок (XII ст.) і церква Іоанна Хрестителя, величезні території археологічних розкопок, Музей Вакс і сторожові вежі періоду хрестових походів біля входу до бухти.
Баальбек, розташований у долині Бекаа, є одним із семи чудес античного світу. У цьому невеличкому місті розташований колосальний храмовий комплекс, зведений за часів Римської імперії на місці фінікійського святилища Баала. До наших днів у майже первозданному стані дійшли складені з колосальних кам'яних плит парадні сходи й пропілеї, головний двір із вівтарем і басейнами для ритуальних обмивань, обрамлені двома вежами руїни величезного вівтаря, Акрополь, храм Бахуса (Вакха, формально – малий храм, хоча він суперничає розмірами з Парфеноном), "Великий двір" або Пантеон, кілька колон колись величезної колонади (уважаються найвищими античними колонами планети, їхня висота становить зо 22 м), храм Юпітера ("Великий храм", 37-68 р. н.е.), практично зруйнований храм Венери. Величезні монолітні блоки, які були застосовані серед будівництва храму Юпітера, дотепер викликають суперечки вчених щодо методів їх транспортування. Мабуть, саме Баальбек є найвідомішою пам'яткою Ліванської республіки.
http://archive.travel.ru/