PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
«У пошуках пригод. Нова Зеландія» | Телеканал СТБ
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

«У пошуках пригод. Нова Зеландія»

Телеканал СТБ

Михайло Кожухов і далі подорожує Новою Зеландією. Цього разу ведучий забрався на 328-метрову телевежу, щоб помилуватися Оклендом – найвідвідуванішим атракціоном, що коштує 100$. Атракціон Михайла розчарував, натомість вразили новозеландські корови, а точніше – їхня кількість.
Потім місцеві жителі навчили ведучого готувати «хуху» з пікапікою – головний делікатес новозеландської кухні.
Дивіться «У пошуках пригод. Нова Зеландія» у четвер, 21 лютого, о 17:00 на СТБ.


Нова Зеландія
За площею країна порівнянна із Британськими островами та Японією. Вона простягнулася з півночі на південь більш ніж на 1600 км, а в найширшому місці досягає 450 км. Географічні умови й ландшафт різноманітні. Північний острів сформувався головно внаслідок вулканічної діяльності, що триває дотепер, супроводжуючись частими, однак не сильними землетрусами. У центральній частині Північного острова – мальовнича група із чотирьох вулканів, котру вінчає гора Руапеху (2797 м) – популярна серед гірськолижників.

Лінія гарячих джерел, грязьових водойм і гейзерів простягнулася з півночі на схід, а гірські хребти – з північного сходу на південний захід, паралельно береговій лінії Північного острова. Найпотужніший гірський масив країни – Південні Альпи, у складі яких найвища гора – Маунт Кук (3754 м) і 360 льодовиків. Він простягнувся майже по всій довжині Південного острова – від проток Мальборо (національний морський парк) на півночі до Фіордленду (національний парк фіордів) на півдні. На Південному острові надто багато озер і швидких річок. Зо 3/4 території покрито осадовими гірськими породами. Завдяки тривалій ізольованості Нової Зеландії (відокремилася від інших ділянок земної суші понад 80 млн. років тому) тут розвинулася унікальна флора й фауна. Надзвичайно різноманітна рослинність, склад якої залежить від географічної широти й висоти над рівнем моря – від тропічного лісу (із широколистяних дерев) у субтропіках на півночі до альпійських луків на півдні (понад 90% альпійських рослин ендемічні).

Майже всі місцеві види комах, павуків, равликів водяться тільки тут. Є кажани, опосуми, тхори. Надзвичайно велика розмаїтість морських птахів (87 видів). Багато які гніздяться на «зовнішніх» островах, куди доступ заборонений (окрім орнітологів). Визначною пам'яткою Нової Зеландії є нелітаючі птахи, найвідоміша з них – ківі (її ім’ям називають і новозеландців). Завезені в Нову Зеландію спочатку полінезійцями (маорі), а потім європейцями сухопутні ссавці (до цього – тільки три види кажанів) завдали великої шкоди деяким видам нелітаючих птахів. Так, наприклад, моа (що сягали 3 м заввишки) стали рідкісними ще до настання європейської епохи в історії Нової Зеландії. Навколишні води багаті на рибу (понад 400 видів). Спостереження за китами, що плавають неподалік берега (32 види китів і китоподібних) надзвичайно популярне серед місцевого населення. Клімат – субтропічний, помірний, оскільки країна розташована на півдорозі між екватором і Південним полюсом, і морський, з високою вологістю, оскільки тут дуже мало місць, віддалених від моря або океану більш як на 100 км. Панують західні вітри. Багато районів піддаються дуже сильним вітрам і заливним дощам. У Південних Альпах узимку випадає сніг.

http://www.tourua.com/