«У пошуках пригод. Нова Зеландія»

Телеканал СТБ

Михайло Кожухов і далі подорожує Новою Зеландією. Цього разу ведучий забрався на 328-метрову телевежу, щоб помилуватися Оклендом – найвідвідуванішим атракціоном, що коштує 100$. Атракціон Михайла розчарував, натомість вразили новозеландські корови, а точніше – їхня кількість.
Потім місцеві жителі навчили ведучого готувати «хуху» з пікапікою – головний делікатес новозеландської кухні.
Дивіться «У пошуках пригод. Нова Зеландія» у четвер, 21 лютого, о 17:00 на СТБ.


Нова Зеландія
За площею країна порівнянна із Британськими островами та Японією. Вона простягнулася з півночі на південь більш ніж на 1600 км, а в найширшому місці досягає 450 км. Географічні умови й ландшафт різноманітні. Північний острів сформувався головно внаслідок вулканічної діяльності, що триває дотепер, супроводжуючись частими, однак не сильними землетрусами. У центральній частині Північного острова – мальовнича група із чотирьох вулканів, котру вінчає гора Руапеху (2797 м) – популярна серед гірськолижників.

Лінія гарячих джерел, грязьових водойм і гейзерів простягнулася з півночі на схід, а гірські хребти – з північного сходу на південний захід, паралельно береговій лінії Північного острова. Найпотужніший гірський масив країни – Південні Альпи, у складі яких найвища гора – Маунт Кук (3754 м) і 360 льодовиків. Він простягнувся майже по всій довжині Південного острова – від проток Мальборо (національний морський парк) на півночі до Фіордленду (національний парк фіордів) на півдні. На Південному острові надто багато озер і швидких річок. Зо 3/4 території покрито осадовими гірськими породами. Завдяки тривалій ізольованості Нової Зеландії (відокремилася від інших ділянок земної суші понад 80 млн. років тому) тут розвинулася унікальна флора й фауна. Надзвичайно різноманітна рослинність, склад якої залежить від географічної широти й висоти над рівнем моря – від тропічного лісу (із широколистяних дерев) у субтропіках на півночі до альпійських луків на півдні (понад 90% альпійських рослин ендемічні).

Майже всі місцеві види комах, павуків, равликів водяться тільки тут. Є кажани, опосуми, тхори. Надзвичайно велика розмаїтість морських птахів (87 видів). Багато які гніздяться на «зовнішніх» островах, куди доступ заборонений (окрім орнітологів). Визначною пам'яткою Нової Зеландії є нелітаючі птахи, найвідоміша з них – ківі (її ім’ям називають і новозеландців). Завезені в Нову Зеландію спочатку полінезійцями (маорі), а потім європейцями сухопутні ссавці (до цього – тільки три види кажанів) завдали великої шкоди деяким видам нелітаючих птахів. Так, наприклад, моа (що сягали 3 м заввишки) стали рідкісними ще до настання європейської епохи в історії Нової Зеландії. Навколишні води багаті на рибу (понад 400 видів). Спостереження за китами, що плавають неподалік берега (32 види китів і китоподібних) надзвичайно популярне серед місцевого населення. Клімат – субтропічний, помірний, оскільки країна розташована на півдорозі між екватором і Південним полюсом, і морський, з високою вологістю, оскільки тут дуже мало місць, віддалених від моря або океану більш як на 100 км. Панують західні вітри. Багато районів піддаються дуже сильним вітрам і заливним дощам. У Південних Альпах узимку випадає сніг.

http://www.tourua.com/