Документальний фільм «Любов і голуби. Невідома версія»

Телеканал СТБ

Історія створення художнього фільму «Любов і голуби» має «передмову». І от яку. Жив у невеличкому сибірському містечку Черемховому, що неподалік Іркутська, хлопчик Вова Гуркин. А поряд жила його рідна тітка Надя (мати трьох дітей і кузенів Вови). І якось чоловік тітки Наді, Вася, за путівкою профспілок поїхав у кримський профілакторій і не повернувся, бо загуляв з міською моторною жінкою…
Через багато років, 1979-го, молодий актор Іркутського ТЮГу Володимир Гуркин описав усю цю історію у своїй першій п'єсі під назвою «Любов і голуби», не змінивши жодного імені. Тітка Надя на Вову неабияк образилася й геть не за те, що він розповів їхню історію, а за те, що надбанням гласності став факт, що вона народила четверту дитину в 50 років (що як на сільське розуміння верх непристойності).
1980 року п'єсу вперше поставив у Семипалатинську режисер Олександр Іщенко. Того таки року Володимир Гуркин привіз п'єсу до Москви й віддав Галині Волчек у «Соврємєннік».
1981 року п'єсу зіграли вперше. Надя – Ніна Дорошина, Вася – Геннадій Фролов. Вистава мала шалений успіх. Публіка ломилася, регіт стояв гомеричний. Не залишила без уваги виставу і влада: державну премію одержали автори – драматург і режисер. А Ніна Дорошина одержала окремо держпремію за найкращу жіночу роль року.
Художній фільм «Любов і голуби» – це третя картина Володимира Меньшова. Країною саме тріумфально пройшла кінострічка «Москва сльозам не вірить», яка здобула «Оскара». Меньшов шукав матеріал для нового фільму. Багато читав, та нічого не чіпало. Якось потрапив у театр «Соврємєннік» на виставу «Любов і голуби» за п'єсою молодого сибірського автора Володимира Гуркина. У залі Меньшов плакав і сміявся. Вирішив, що зніме за п'єсою фільм. Головну роль у виставі виконувала Ніна Дорошина, гарно вона грала. Однак її затвердили на роль Наді Кузякиної у фільмі після проб на загальних підставах. Хоча Меньшов одразу зрозумів, що вона цілком влучила в образ. У ролі дядька Мити Меньшов бачив тільки Юрського.

Коли Меньшов визначився зі сценарієм і акторами, почали шукати підходяще місце для знімань. Згадали про Карелію. Медвежогорськ вибрали за назвою. Для Медвежогорська знімання фільму стали справжньою подією. Люди постійно підглядали через паркан. А деякі навіть знялися в масовках. У фільмі медвежогорці дотепер впізнають своїх знайомих. Василь Осташов, місцевий голубезнавець, привів режисера до себе на голубник. Володимир Меньшов вирішив, що ці білосніжні птахи зніматимуться в картині.
Фільм «Любов і голуби» вийшов на екрани без будь-якої реклами. Не був допущений на жодний фестиваль. Проте став воістину народним. Володимир Валентинович якось сказав, що якби зняв тільки фільм «Любов і голуби», уважав би, що прожив життя не даремно. І додав, що ніяких продовжень на кшталт «через двадцять років» не буде. Ця історія завершена.
Дивіться історію створення улюбленого кінофільму в документальному проекті телеканалу СТБ «Любов і голуби. Невідома версія» у суботу, 16 лютого, о 21:00 відразу після х/ф «Любов і голуби».
Повторення 17 лютого о 19:45 на СТБ.