Детективний серіал «Кулагін і партнери. Сейф»

Телеканал СТБ

Сьогодні в агентство до Кулагіна звертається одна дуже відома в минулому людина – Герман Семенович Патоцький. Колишній олігарх п'ять років тому потрапив із дружиною в аварію. Дружина загинула, а Патоцький оправився, однак залишився інвалідом. У нього дуже незвичайна справа. Уночі хтось намагався зламати його сейф. У будинку Германа Семеновича дуже складна система захисту, яку може відключити тільки він, через свій головний комп'ютер. І Патоцький припускає, що сейф намагався зламати хтось із людей, котрі перебували в будинку. Ба більше, він упевнений, що неодмінно буде й друга спроба!

Дивіться детективний серіал «Кулагін і партнери. Сейф» у середу, 13 лютого, о 21:30 на СТБ.


Історія сейфів

Перший дерев'яний ключ історики знайшли в гробниці фараона Рамзеса II. Однак вважається, що механічні замки з дерева були створені кількома цивілізаціями одночасно. У цих замках, які кріпили вертикально до дверного косяка, були рухливі штирі («пальці»), які завдяки власній вазі опускалися в отвори в хрестовині, або «засуви», і замикали двері. Замок відмикався дерев'яним ключем з виступами або зубцями. Цей метод запирання використовується в сучасних штифтових замках.
Мідні й залізні навісні замки широко використовувалися вже в Давньому Китаї. Конструкція замка з натискним ключем була проста: засув утримувався в позиції замикання виступами пружин. Щоб відімкнути замок, слід було притиснути або розпрямити пружини ключем, завдяки чому засув відходив убік. Навісні замки цього типу популярні на сході й нині.

Замок неодмінно прикрашався візерунком або малюнком, або навіть виготовлявся у формі тварини – дракона, коня, собаки, навіть слона або бегемота. Пара навісних замків із нанесеними вітальними написами вважалася найкращим подарунком. Перші ключі робили з міцних порід дерева, кістки й металу.

У Давньому Римі теж використовували навісні замки із пружинним механізмом, які замикались і відмикались поворотом ключа. Саме римляни придумали нерухомі виступи в замку для того, щоб чужий ключ не міг у ньому повернутися. На виступах робили насічки й нарізали візерунки. Система виступів слугувала головним замковим механізмом понад тисячу років.

Перші суцільнометалеві замки створили між 870 і 900 рр. англійські ремісники. Це були звичайні залізні засуви з виступами навколо замкових щілин для запобігання злому.

Замкових справ майстри придумували мудровані виступи й борідки для замків і ключів, що нагадували герби й символічні фігури та створювали надзвичайно орнаментовані замки, які гармоніювали з архітектурою маєтків їхніх замовників. Однак замикальні механізми залишалися незмінними.

І тільки в XVII столітті в Європі були розроблені нові принципи замикальних пристроїв. Тоді з'явилися особливі механізми навколо замкових щілин для запобігання злому, дзвіночки, які дзенькали при торканні засува, і звісно, замки на буквах, або кодові – для їхнього відкриття не потрібні були ключі, а слід було набрати певні букви або цифри на обертових дисках.

Прабатьки сучасних сейфів – рундуки та скриньки – були неодмінним атрибутом побуту не лише багатих людей і знаті. У них зберігалися коштовності й прикраси, гроші й цінні папери, повсякденне домашнє начиння й одяг. Крім того, скрині були повноцінним предметом інтер'єра. Так, у фондах Державного історичного музею зберігається скриня-підголівник зі скошеною кришкою, що використовувалася як подушка.

Часто скрині прикрашали кутими мереживними візерунками, розписували яскравими фарбами й золотом. Згодом дедалі більшого значення набувала функціональність, а зовнішні прикраси відійшли на другий план – з'явилися суцільнометалеві скрині з головоломними замками й запорами.

Так, поступово, сейф входив у життя людини, забезпечуючи схоронність її цінностей.

http://www.safe.ru/

Повторення 14 лютого о 14:35 на СТБ.