«У пошуках пригод» з Михайлом Кожуховим

Телеканал СТБ

У кожному з фільмів Михайло Кожухов приїжджає в країну, обирає рідкісну професію, характерну цій країні, розповідає про неї, спілкується із професіоналами, навчається, намагається виконати роботу самостійно й одержати за свою працю винагороду. У програмі розповідається історія життя людини, чому вона обрала те чи інше ремесло і про те, що означає робота в її житті. У фільмі також – переїзди й перельоти, неймовірні знайомства та несподівані події, які супроводжують ведучого в його роботі, тобто все те, що зазвичай залишається за кадром.

Дивіться найкращі сюжети із захопливими пригодами ведучого Михайла Кожухова в передачі «У пошуках пригод» у четвер, 7 лютого, о 17:00 на СТБ.


Японія.

Японія розкинулася на островах у західній частині Тихого океану. Чотири головних острови – Хоккайдо, Хонсю, Кюсю й Сікоку. Рельєф країни гірський із численними вулканами.

Архіпелаг Окінава – головний морський курорт Японії. До нього належать понад сто островів (центральний і найбільший із них також називається Окінава). Більшість із них ненаселені. Японці часто називають архіпелаг островами скарбів. Серед його багатств – корали всіх забарвлень і найрідкісніші чорні перлини, що добувають тільки тут, прибережні води, де повно риби й іншої морської живності, і, певна річ, благодатний клімат. Унікальна природа островів дотепер зберегла свою первозданну красу.

Обрисами Окінава нагадує основні японські острови. Його навіть називають "Японія в мініатюрі". У перекладі з японської "окінава" означає "мотузка на узмор'ї". Острів дійсно схожий на мотузку, кинуту в морську безодню. Він такий вузький, що в деяких місцях його можна перейти за півгодини. Тут теплий клімат і дивна природа. На Окінаві живуть тварини, яких немає більше ніде на землі. Уздовж усього острова на 20 км простягнувся найбільший у Японії кораловий риф.

Давні окінавці вірили, що за обрієм лежить прекрасна земля богів Нерайканаї, звідки до людей приходить щастя. А міфи вони вважали дорогою, що веде до цих земель. Дотепер багато чого залишається незрозумілим в історії Окінави. За часів Другої світової війни був повністю знищений архів королівств. Ученим доводиться покладатися на іноземні джерела й легенди. За однією з них, вітер заніс насіння життя до богині Амами Кют, і вона народила трьох дітей. Старший син богині став засновником королівської династії.

Перші відомості про землю безсмертних щасливців з'явилися на початку VII століття в Китаї. Подейкували, що начебто там жили люди, зроблені із золота й срібла, і їм був відомий секрет безсмертя. Китайський імператор навіть спорядив експедицію до "країни вічної молодості", та вона повернулася ні з чим.

Секрет безсмертя розкрили сучасні вчені. Уся справа в рибі й овочах, які окінавці споживають у неміряній кількості. До речі, довгожителів на Окінаві й нині більше, ніж у всьому світі. 60 років тут уважають початком щасливої старості, а в 97 відзначають перехід до нового життя.

За іншою легендою, серед війни кланів король Хасі послав у неприступний замок Сюрі шпигунку. Потрапивши в замок, дівчина закохалася в хазяїна й народила йому сина. Здавалося, операція провалилася, однак шпигунка не знехтувала своїм обов’язком. Вона передала відомості й повернулася до коханого, щоб померти разом із ним. Так Сюрі на 450 років став королівською резиденцією.

Сесин, нащадок Хасі, вирішив покласти край збройним зіткненням між ворожими кланами й заборонив використання будь-якої зброї. Це зіграло на руку японському князеві Симазу із сусіднього острова Кюсю. Три тисячі самураїв на ста кораблях без зусиль захопили Окінаву. Боротьба за острів тривала 150 років. Наприкінці XIX століття Окінава увійшла до складу Японії. Однак окінавцям удалося зберегти свою обличчя.

Мешканці Окінави йменують свій острів Утина, а себе – утинантю. Триб життя утинантю не схожий на японський. Вони й зовні відрізняються від японців. Однак наприкінці Другої світової війни Окінава розділив долю Японії. Острів став ареною боїв між Японією та США. За три місяці обидві сторони зазнали величезних втрат. Майже вщент були зруйновані міста. До 1972 р. Окінава перебувала під прямим керуванням американських збройних сил. Сьогодні американські військові контролюють лише п'яту частину острова. Винищувачі пролітають над головами жителів Окінави, як птахи. Та окінавці до них уже звикли. Власне, так само, як і до вивісок англійською мовою й європейським обличчям на вулицях.

Сьогодні Окінава живе за рахунок туризму. Його столиця Наха розташована приблизно на однаковій відстані від Токіо, Пекіна й Маніли – півтори години на літаку. Таке розташування робить острів доступним для сотень тисяч поціновувачів сонця й пляжів з усіх країн південних морів. Завдяки туристам Окінава стрімко розвивається й, схоже, незабаром здійсниться пророкування Гончарова про настання золотого часу в цьому райському куточку.

http://www.vokrugsveta.ru/