«Російські сенсації. Місто – отрута»

Телеканал СТБ

Міста-убивці. Тут хворіють на рак навіть маленькі діти. А жінки народжують мутантів. Де в Росії жити – небезпечно для життя? Чи можна купатися в радіоактивній річці? І вціліти під ракетним дощем? Таємні склади хімічної зброї. І нелегальні експерименти над живими людьми. Чому лікарі приховують правду про ядерну катастрофу під Челябінськом?

Дивіться програму «Російські сенсації. Місто – отрута» у вівторок, 22 січня, о 20:30 на СТБ.


29 вересня 1957 року на Південному Уралі сталася перша ядерна катастрофа. Понад три десятиліття Радянський Союз зберігав цю подію в таємниці.

29 вересня 1957 року на "Маяку" сталася найбільша аварія. Вибухнуло величезне підземне сховище з рідкісними радіоактивними відходами. Вони містилися в підземних резервуарах, які необхідно було охолоджувати, бо при розпаді радіоактивних речовин виділяється тепло. Для цього використали водну охолоджувальну систему. В одній з її частин, на озері Киштим, сталася неполадка: охолодження припинилося, потім відбувся вибух.

Радіоактивні відходи скидали в річку!

Працівники заводу не мали практично ніякого спеціального захисного устаткування й працювали «голіруч». Статистика жертв від радіоактивного випромінювання не велася. За словами доктора Петера Якоба (Peter Jacob), попервах працівники заводу не використовували захисних масок, тому згодом у багатьох з них розвинувся рак легенів.

З березня 1949 року до 1956 року радіоактивні відходи скидалися в річку Теча. Місцеві жителі й далі користувалися водою з річки, не підозрюючи про небезпеку. Зрештою люди занедужували на променеву хворобу. Найчастіше лікарі самі не знали причин хвороби й високої смертності. Про радіацію не було сказано ані слова. Проте людей переселяли селами без пояснення причин. У Течу скидали стронцій-90 і цезій-137.

Радіоактивний слід у 23 тисячі квадратних кілометрів!

29 вересня 1957 року через неполадки в системі охолодження вибухнув підземний резервуар з радіоактивними відходами. Радіоактивна хмара, що вивільнилася, здійнялася на тисячу кілометрів: так званий Східно-Уральський радіоактивний слід становив 23 тисячі квадратних кілометрів. На цій території за кілька днів загинули всі хвойні ліси. Керівництво країни ухвалило рішення про евакуацію людей, зо 13 тисяч жителів місцевих сіл були переселені. Для порівняння, масштаби Чорнобильської аварії 1986 року були тільки удвічі більшими, ніж при вибуху на Південному Уралі.

Довге мовчання влади!

Влада замовчувала вибух. Але в 1960-х роках радянському вченому Жоресу Медведєву стали відомі деякі факти, які свідчили про вибух. Завдяки йому мир дізнався про цю подію.

1976 року в одній зі своїх наукових статей Жорес Медведєв згадав випадок на Південному Уралі. А 1979 року опублікував книгу про ядерну катастрофу на «Маяку». Він помилився тільки в поясненні причин: насправді вибух стався не через досягнення критичної маси радіоактивних відходів, а через порушення в системі охолодження. Радянська влада довго заперечувала факт катастрофи. Лише 1989 року Москва офіційно заявила Міжнародному агентству з атомної енергії (МАГАТЕ), що сталася катастрофа.

http://www.dw-world.de/