PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
«Секретні матеріали. Пушер» | Телеканал СТБ
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

«Секретні матеріали. Пушер»

Телеканал СТБ

3 сезон, «Пушер»

У супермаркеті у Віргінії агент Френк Барст разом із представниками місцевого шерифа заарештує людину, відому як Пушер. Пушера закували в кайдани й посадили в броньовану машину позаду Барста й поліцейського-водія – їх відокремлює важкий сталевий екран. Коли поліцейський зупиняється на перехресті, Пушер використовує звук свого голосу, щоб опанувати розумом поліцейського. Той проти своєї волі жене машину просто на вантажівку, що наближається, – відбувається жахливе зіткнення й Пушер тікає. Барст зв'язується з Малдером і Скаллі із проханням допомогти йому в цій дивній справі.

Дивіться «Секретні матеріали. Пушер» у середу, 16 січня, о 23:45 на СТБ.


Новий спосіб читання чужих думок.

Учені розробили спосіб читання думок. Використовуючи сканери мозку, вони виявили, що люди витягують із дна пам'яті давні спогади, відтворюючи дії, за яких асоційовані з ними образи були закладені в пам’ять.

Стежачи за тим, які ділянки мозку "висвічуються", коли людина відновлює щось у пам'яті, нейрофізіологи могли передбачити, про що вона подумає ще до того, як людина це сама могла сказати. Коли-небудь це зможе допомогти людям з розладами пам'яті, наприклад тим, хто страждає на хворобу Альцгеймера.

Шон Полін із Університету Пенсільванії просив людей згадати 90 різних об'єктів, від таких визначних пам'яток як Тадж-Махал і знаменитостей на кшталт Холлі Беррі до повсякденних предметів на кшталт пінцета. При демонстрації кожної картинки вчені ставили пов'язане із зображенням запитання (наприклад: "Вам подобається Холлі Беррі?") і реєстрували мозкову діяльність обстежуваного, який думав про людину, місце або предмет.

Потім Полін і його колеги використали комп'ютерну програму для аналізу цих мозкових кадрів. У всіх дев'яти випробуваних у певних ділянках мозку підвищувалася активність. Але програма змогла вловити різницю в тім, як люди думають. Тоді вчені попросили людей згадати якнайбільше з 90 об'єктів. Використовуючи результати попереднього сканування й комп'ютерну програму, учені встановили відповідність між первісною й новою мозковою діяльністю, коли люди рилися в пам'яті.

"Нам удалося побачити, як думки спливають на поверхню", – сказав один із учасників дослідження, Кен Норман із Прінстона. Коли люди згадували Тадж-Махал, їхній мозок демонстрував ту саму модель активності, як і тоді, коли їм уперше показали картинку. Коли вони починали думати не про місце, а про предмет чи знаменитість, дослідники спостерігали підвищення активності інших ділянок мозку до того, як людина витягала спогад.

У статті, опублікованій в журналі Science, йшлося й про те, чому певні спогади важче вловити. "Люди зазвичай нічого не забувають, але деякі спогади "сплять" протягом тривалого часу, а потім раптово спливають, коли виникає потрібна асоціація", – сказав Норман. Індивідуальні розбіжності в мозковій діяльності дають певне уявлення про процес створення асоціацій.

Для людей, яким важко відновити щось у пам'яті, це дослідження може допомогти знайти спосіб розв’язати проблему. "Зрозумівши, як люди відновлюють у пам'яті минуле, ми сподіваємося розібратися, де порушується цей процес у людей із хворобою Альцгеймера та іншими розладами пам'яті", – заявив Норман. Щодо неуважних і забудькуватих людей, учені кажуть, що дослідження допоможе їм ліпше контролювати свої думки.

http://news.invictory.org/