«Таємниця катастрофи на Волзі»

Телеканал СТБ

5 червня 1983 року на Волзі, неподалік Ульяновська, сталася катастрофа. Пасажирський теплохід "Олександр Суворов" на повному ходу врізався в міст. У цей момент на верхній палубі, де розташовувався танцмайданчик, зібралося багато пасажирів. На тій самій палубі розміщувався і кінозал, він також був переповнений. Перекриття мосту зрізало всю верхню палубу й надбудову з людьми. Загинуло понад 300 людей.

Причина катастрофи була очевидна – безглузда помилка, внаслідок якої теплохід пішов у проліт, не призначений для проходу таких судів. У цей час у рубці перебував досвідчений штурман, який багато разів ходив цим маршрутом. Чому сталася катастрофа, дотепер ніхто не може дати чітку відповідь. Є кілька версій, про які автори документального фільму розкажуть глядачам.

Дивіться стрічку «Таємниця катастрофи на Волзі» у вівторок, 11 грудня, о 07:15 на СТБ.


«ОЛЕКСАНДР СУВОРОВ»

5 червня 1983 року радянський теплохід налетів на міст через Волгу біля Ульяновська.

Теплохід «Олександр Суворов», приписаний до Ростова, був флагманом Волго-Донського пароплавства, його екіпаж уважався одним із кращих. Судно вирізнялося розкішшю. Каюти його були чудово оздоблені.

Під час нещасливого рейсу «Суворов» був перевантажений. Крім 330 пасажирів, на його борту перебувало 50 членів екіпажу й 35 людей персоналу обслуги. Були й люди, чиїх імен не знайти в жодному туристичному списку. Це знайомі членів екіпажа, родичі, яким треба було в Москву…

Що насправді сталося 5 червня?

Вечір був веселий. Під час вечері відкритим зв'язком привітали куховарку із днем народження. У ресторані пролунали оплески: на «Суворові» була чудова кухня. Потім оголосили аукціон. Тож усі відразу кинулися в зал на верхній палубі – і не тільки заради аукціону: багатьом хотілося подивитися по телебаченню детектив «Повернення «Святого Луки».

22 година 45 хвилин. До мосту – п'ять хвилин ходу. Видимість ясна, хоча й сутінки. У рубці вахтовий штурман Володимир Митенков, він є й старшим помічником капітана, поруч із ним кермовий Уваров. Капітан Володимир Клейменов відпочивав у каюті: на нього очікувала вахта вночі.

Міст, що обірвав стільки життів, в Ульяновську єдиний. Довжина – 2200 метрів. Цим мостом проходить залізниця через Волгу до Сибіру.

Деякі пасажири бачили, як на міст на повній швидкості влетів товарний потяг, коли «Суворову» до нього залишалося метрів зо сто. Теплохід ішов на граничній швидкості – 25 кілометрів за годину.

Усе було як і зазвичай. Крім одного – теплохід ішов у шостий проліт мосту, через який і судна менших габаритів пройти не могли.

Берегова диспетчерська служба, побачивши, що судно рухається до шостого прольоту, жахнулася й почала попереджати по радіо вахтових на «Суворові». Ніякої відповіді не було. Диспетчери, у розпачі, встигли випустити попереджувальні ракети, оскільки було зрозуміло: зупинити судно або змусити його хоч трохи відхилитися вже неможливо.

Не зменшуючи швидкості, «Суворов» урізався в проліт… Удар теплохода скривив, зруйнував рейковий шлях, і міст вийшов із ладу, перервавши рух з європейської частини країни на схід.

Чимало людей, котрі залишилися в каютах на нижніх палубах, удару навіть і не помітили – точно як на «Тітанику», – у корпусі він відгукнувся глухим гулом. До того ж у репродукторах лунала музика.

Цей тихий удар зрізав, наче лезом, ходову рубку й усю верхню палубу разом із кінозалом, ущент заповненого людьми.

Важкий поїзд гримотів нагорі. І, здавалося б, несильний удар, який для декого залишився непоміченим, настільки потряс ферми мосту, що вагони перекинулися, і вниз, на теплохід, посипалося вугілля, колоди, зерно.

Теплохід зупинився не відразу. Інерція швидкості й величезна маса протягли його під мостом, і – ще метрів триста після. І тільки потім «Суворов» завмер на гладі річки.

http://shipwreck-enc.info/